ІІ Корінтян 9

¹ А про службу на користь святим мені зайво до вас писати,

² бо знаю вашу добру волю і хвалю вас македонянам за неї, бо Ахая готова з минулого року; ваш запал заохотив багатьох.

³ Однак, я посилаю вам братів, щоб та хвала, якою я хвалив вас, не була щодо цього марна і щоб ви, як я сказав, були приготовані.

⁴ А то як прийдуть зо мною македоняни й застануть вас неготовими, ми, — щоб не сказати ви, — через ту певність осоромимося.

⁵ Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували заздалегідь той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток.

⁶ Але я кажу: Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме.

⁷ Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо.

⁸ А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло,

⁹ як написано: «Розсипав, дав убогим; праведність його перебуває вічно.»

¹⁰ Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости,

¹¹ щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку.

¹² Бо виконання цього служіння не тільки задовольнить потреби святих, але воно стане ще обильнішим завдяки численним подякам Богові.

¹³ Спогадуючи цю прислугу, вони будуть хвалити Бога за ваш послух у визнанні Євангелії Христової та за щедрість вашого дару для них і для всіх.

¹⁴ І вони своєю молитвою за вас з’являються вам зичливі — заради надмірної благодаті Божої у вас.

¹⁵ Подяка хай буде Богові за його дар несказанний!