Діяння Апостолів 1

¹ Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку

² аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав.

³ Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з’являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.

⁴ Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули;

⁵ бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.

⁶ Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»

⁷ Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.

⁸ Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»

⁹ І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.

¹⁰ І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі

¹¹ і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»

¹² Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму — день ходи в суботу.

¹³ Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.

¹⁴ Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з його братами.

¹⁵ І ставши тими днями Петро серед братів, — зібралось їх разом яких 120, — промовив:

¹⁶ «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.

¹⁷ Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.

¹⁸ Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.

¹⁹ Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.

²⁰ Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.

²¹ Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,

²² почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, — щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»

²³ І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.

²⁴ І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав,

²⁵ щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.

²⁶ І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.