| 1 Les fils de Ruben et les fils de Gad avaient de très, très nombreux troupeaux. Ils virent que le pays de Yazer et le pays de Galaad étaient une bonne région pour l’élevage. | 1 Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару, |
| 2 Les fils de Gad et les fils de Ruben vinrent donc trouver Moïse et le prêtre Éléazar ainsi que les chefs de la communauté. Ils leur dirent: | 2 та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: — |
| 3 “Voyez comment sont Atarot, Dibon, Yazer, Nimra, Heshbon, Éléalé, Sébam, Nébo et Méon, | 3 «Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон, |
| 4 en un mot tout le pays que Yahvé a livré à la communauté d’Israël. Ces lieux sont bons pour l’élevage, et il se trouve que tes serviteurs ont des troupeaux.” | 4 земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, — земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила! |
| 5 Ils ajoutèrent: “Si tu veux nous être agréable, donne ce pays à tes serviteurs, ne nous fais pas passer le Jourdain.” | 5 Якщо ми знайшли, — кажуть, — ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!» |
| 6 Moïse répondit aux fils de Gad et aux fils de Ruben: “Ainsi vos frères iraient à la guerre, et vous, vous resteriez ici? | 6 І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: «Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут? |
| 7 Vous allez décourager les Israélites de passer dans le pays que Yahvé leur donne. | 7 Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм? |
| 8 Vos pères ont agi de la sorte quand je les ai envoyés de Qadesh-Barné pour explorer le pays. | 8 Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю. |
| 9 Ils se sont avancés jusqu’au Vallon d’Echkol, ils ont vu le pays, et puis ils ont découragé les Israélites d’entrer dans ce pays que Yahvé leur donnait. | 9 Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь. |
| 10 Ce jour-là la colère de Yahvé s’est enflammée, et il a fait ce serment: | 10 Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами: |
| 11 Ces hommes qui sont montés d’Égypte, depuis l’âge de 20 ans et au-dessus, ne verront pas le pays que j’ai promis par serment à Abraham, à Isaac et à Jacob, car ils ont été infidèles. | 11 Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні, |
| 12 Seuls Caleb fils de Yéfouné, le Kénizite, et Josué fils de Noun, ont suivi Yahvé sans défaillance. | 12 крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, — ці бо завжди йшли за Господом. — |
| 13 La colère de Yahvé s’est enflammée contre Israël et pendant 40 ans il les a fait errer dans le désert, jusqu’à la disparition de cette génération qui s’était mal conduite aux yeux de Yahvé. | 13 Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим. |
| 14 Vous aussi vous êtes une race de pécheurs: vous vous insurgez comme vos pères et vous voulez ranimer le feu de la colère de Yahvé contre Israël! | 14 І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля! |
| 15 Si vous vous détournez de lui de nouveau, il nous reconduira au désert et vous aurez ainsi causé la perte de tout ce peuple.” | 15 Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.» |
| 16 Alors ils s’approchèrent de Moïse pour lui dire: “Nous allons construire ici des parcs pour nos troupeaux de petit bétail, et des villes pour nos petits enfants. | 16 Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: «Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших, |
| 17 Et aussitôt nous prendrons les armes et nous serons à l’avant-garde des Israélites jusqu’au jour où nous les aurons introduits dans le pays qui leur est promis. Durant ce temps, nos petits enfants resteront dans les villes fortifiées, à l’abri des habitants du pays. | 17 а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни. |
| 18 Lorsque tous les Israélites auront pris possession de leur héritage, nous reviendrons dans nos maisons. | 18 Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину. |
| 19 Nous ne demanderons pas à partager l’héritage avec eux au-delà du Jourdain ou plus loin, puisque nous aurons notre héritage de ce côté-ci du Jourdain, à l’orient.” | 19 Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.» |
| 20 Moïse leur dit: “Faites cela: allez en armes devant Yahvé pour combattre; | 20 Відрік їм Мойсей: «Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом, |
| 21 que chacun d’entre vous passe le Jourdain en armes devant Yahvé jusqu’au jour où il aura chassé ses ennemis de devant lui. | 21 і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе, |
| 22 Lorsque le pays sera soumis à Yahvé vous reviendrez chez vous. Alors vous serez quittes devant Yahvé et devant Israël, et cette terre sera vôtre aux yeux de Yahvé. | 22 і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом. |
| 23 Mais si vous n’agissez pas de la sorte, vous aurez péché contre Yahvé et, sachez-le bien, votre péché retombera sur vous. | 23 Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш. |
| 24 Construisez-vous donc des villes pour vos petits enfants et des enclos pour votre petit bétail et ensuite mettez en pratique la promesse que vous venez de faire.” | 24 Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.» |
| 25 Les fils de Gad et les fils de Ruben firent cette réponse à Moïse: “Tes serviteurs feront ce que mon seigneur ordonne. | 25 Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: «Вчинять твої слуги так, як велить наш пан. |
| 26 Nos petits-fils, nos femmes, nos troupeaux et toutes nos bêtes de somme resteront dans les villes de Galaad, | 26 Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада |
| 27 pendant que tes serviteurs iront en armes devant Yahvé pour combattre, comme l’a dit mon seigneur.” | 27 Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.» |
| 28 Moïse donna donc des ordres à leur sujet au prêtre Éléazar, à Josué fils de Noun et aux chefs des tribus d’Israël. | 28 Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля. |
| 29 Moïse leur dit: “Si les fils de Gad et les fils de Ruben, armés pour le combat, passent avec vous le Jourdain devant Yahvé, lorsque le pays vous sera soumis, vous leur donnerez en propriété le pays de Galaad. | 29 Сказав їм Мойсей: «Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість. |
| 30 Mais s’ils ne passent pas en armes avec vous, ils devront s’installer au milieu de vous dans le pays de Canaan.” | 30 Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.» |
| 31 Les fils de Gad et les fils de Ruben répondirent: “Nous ferons ce que Yahvé a dit à tes serviteurs. | 31 Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: «Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо: |
| 32 Nous passerons en armes au pays de Canaan, devant Yahvé, mais notre propriété, notre part d’héritage sera de ce côté-ci du Jourdain.” | 32 перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.» |
| 33 C’est ainsi que Moïse donna aux fils de Gad, aux fils de Ruben et à la demi-tribu de Manassé, fils de Joseph, le royaume de Sihon roi des Amorites, et le royaume d’Og roi du Bashan. Il leur donna ces pays avec les villes situées à l’intérieur de leurs frontières et les villages environnants. | 33 І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола. |
| 34 Les fils de Gad construisirent donc Dibon, Atarot, Aroër, | 34 І відбудували сини Гада — Дівон, Атарот, Ароер, |
| 35 Atrot-Chofan, Yazer, Yogboha, | 35 Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу, |
| 36 Beth-Nimra et Beth-Haran, autant de villes fortifiées, ainsi que des parcs pour leur petit bétail. | 36 Бет-Німру, Бет-Гаран — укріплені міста й кошари для дрібної скотини. |
| 37 Les fils de Ruben construisirent Heshbon, Éléalé, Kiryatayim, | 37 Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм, |
| 38 Nébo et Baal-Méon dont on changea les noms, et Sibma. Ils donnèrent des noms à toutes ces villes qu’ils avaient construites. | 38 Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували. |
| 39 Les fils de Makir, fils de Manassé marchèrent sur Galaad; ils le conquirent et chassèrent les Amorites qui y étaient installés. | 39 А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там. |
| 40 Moïse donna Galaad à Makir fils de Manassé, qui s’y établit. | 40 Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там. |
| 41 Yaïr fils de Manassé, s’empara des villages et les appela les Douars de Yaïr. | 41 Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх «містечками Яіра». |
| 42 Nobah s’empara de Kénat (à laquelle il donna son nom, Nobah) et des villages qui l’entouraient. | 42 Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім’ям «Новах». |
