Vangelo secondo Luca (لوقا) 1

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 اذ كان كثيرون قد اخذوا بتاليف قصة في الامور المتيقنة عندنا	1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
2 كما سلمها الينا الذين كانوا منذ البدء معاينين وخداما للكلمة	2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
3 رأيت انا ايضا اذ قد تتبعت كل شيء من الاول بتدقيق ان اكتب على التوالي اليك ايها العزيز ثاوفيلس	3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
4 لتعرف صحة الكلام الذي علّمت به	4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.
5 كان في ايام هيرودس ملك اليهودية كاهن اسمه زكريا من فرقة ابيا وامرأته من بنات هرون واسمها اليصابات.	5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета.
6 وكانا كلاهما بارين امام الله سالكين في جميع وصايا الرب واحكامه بلا لوم.	6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
7 ولم يكن لهما ولد اذ كانت اليصابات عاقرا وكانا كلاهما متقدمين في أيامهما	7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
8 فبينما هو يكهن في نوبة فرقته امام الله	8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 حسب عادة الكهنوت اصابته القرعة ان يدخل الى هيكل الرب ويبخر.	9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
10 وكان كل جمهور الشعب يصلّون خارجا وقت البخور.	10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
11 فظهر له ملاك الرب واقفا عن يمين مذبح البخور.	11 Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
12 فلما رآه زكريا اضطرب ووقع عليه خوف.	12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
13 فقال له الملاك لا تخف يا زكريا لان طلبتك قد سمعت وامرأتك اليصابات ستلد لك ابنا وتسميه يوحنا.	13 Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.
14 ويكون لك فرح وابتهاج وكثيرون سيفرحون بولادته.	14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
15 لانه يكون عظيما امام الرب وخمرا ومسكرا لا يشرب. ومن بطن امه يمتلئ من الروح القدس.	15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
16 ويرد كثيرين من بني اسرائيل الى الرب الههم.	16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
17 ويتقدم امامه بروح ايليا وقوته ليرد قلوب الآباء الى الابناء والعصاة الى فكر الابرار لكي يهيئ للرب شعبا مستعدا.	17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.»
18 فقال زكريا للملاك كيف اعلم هذا لاني انا شيخ وامرأتي متقدمة في ايامها.	18 Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.»
19 فاجاب الملاك وقال له انا جبرائيل الواقف قدام الله وأرسلت لاكلمك وابشرك بهذا.	19 Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
20 وها انت تكون صامتا ولا تقدر ان تتكلم الى اليوم الذي يكون فيه هذا لانك لم تصدق كلامي الذي سيتم في وقته.	20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.
21 وكان الشعب منتظرين زكريا ومتعجبين من ابطائه في الهيكل.	21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
22 فلما خرج لم يستطع ان يكلمهم ففهموا انه قد رأى رؤيا في الهيكل. فكان يومئ اليهم وبقي صامتا	22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
23 ولما كملت ايام خدمته مضى الى بيته.	23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
24 وبعد تلك الايام حبلت اليصابات امرأته واخفت نفسها خمسة اشهر قائلة	24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи:
25 هكذا قد فعل بي الرب في الايام التي فيها نظر اليّ لينزع عاري بين الناس	25 «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»
26 وفي الشهر السادس أرسل جبرائيل الملاك من الله الى مدينة من الجليل اسمها ناصرة	26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет,
27 الى عذراء مخطوبة لرجل من بيت داود اسمه يوسف. واسم العذراء مريم.	27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія.
28 فدخل اليها الملاك وقال سلام لك ايتها المنعم عليها. الرب معك مباركة انت في النساء.	28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.»
29 فلما رأته اضطربت من كلامه وفكرت ما عسى ان تكون هذه التحية.	29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
30 فقال لها الملاك لا تخافي يا مريم لانك قد وجدت نعمة عند الله.	30 Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
31 وها انت ستحبلين وتلدين ابنا وتسمينه يسوع.	31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.
32 هذا يكون عظيما وابن العلي يدعى ويعطيه الرب الاله كرسي داود ابيه.	32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
33 ويملك على بيت يعقوب الى الابد ولا يكون لملكه نهاية	33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.»
34 فقالت مريم للملاك كيف يكون هذا وانا لست اعرف رجلا.	34 А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»
35 فاجاب الملاك وقال لها. الروح القدس يحل عليك وقوة العلي تظللك فلذلك ايضا القدوس المولود منك يدعى ابن الله.	35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
36 وهوذا اليصابات نسيبتك هي ايضا حبلى بابن في شيخوختها وهذا هو الشهر السادس لتلك المدعوة عاقرا.	36 Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
37 لانه ليس شيء غير ممكن لدى الله.	37 нічого бо немає неможливого в Бога.»
38 فقالت مريم هوذا انا أمة الرب. ليكن لي كقولك. فمضى من عندها الملاك	38 Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї.
39 فقامت مريم في تلك الايام وذهبت بسرعة الى الجبال الى مدينة يهوذا.	39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
40 ودخلت بيت زكريا وسلمت على اليصابات.	40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
41 فلما سمعت اليصابات سلام مريم ارتكض الجنين في بطنها. وامتلأت اليصابات من الروح القدس.	41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
42 وصرخت بصوت عظيم وقالت مباركة انت في النساء ومباركة هي ثمرة بطنك.	42 і викликнула голосом сильним: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
43 فمن اين لي هذا ان تأتي ام ربي اليّ.	43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
44 فهوذا حين صار صوت سلامك في اذنيّ ارتكض الجنين بابتهاج في بطني.	44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
45 فطوبى للتي آمنت ان يتم ما قيل لها من قبل الرب	45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.»
46 فقالت مريم تعظم نفسي الرب	46 І мовила Марія: «Величає душа моя Господа
47 وتبتهج روحي بالله مخلّصي.	47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
48 لانه نظر الى اتضاع امته. فهوذا منذ الآن جميع الاجيال تطوبني.	48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
49 لان القدير صنع بي عظائم واسمه قدوس.	49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я.
50 ورحمته الى جيل الاجيال للذين يتقونه.	50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
51 صنع قوة بذراعه. شتّت المستكبرين بفكر قلوبهم.	51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
52 أنزل الاعزاء عن الكراسي ورفع المتضعين.	52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
53 اشبع الجياع خيرات وصرف الاغنياء فارغين.	53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
54 عضد اسرائيل فتاه ليذكر رحمة.	54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
55 كما كلم آباءنا. لابراهيم ونسله الى الابد.	55 як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.»
56 فمكثت مريم عندها نحو ثلاثة اشهر ثم رجعت الى بيتها	56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
57 واما اليصابات فتم زمانها لتلد فولدت ابنا.	57 Тими часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
58 وسمع جيرانها واقرباؤها ان الرب عظّم رحمته لها ففرحوا معها.	58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
59 وفي اليوم الثامن جاءوا ليختنوا الصبي وسموه باسم ابيه زكريا.	59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія;
60 فاجابت امه وقالت لا بل يسمى يوحنا.	60 його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.»
61 فقالوا لها ليس احد في عشيرتك تسمى بهذا الاسم.	61 Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.»
62 ثم اومأوا الى ابيه ماذا يريد ان يسمى.	62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
63 فطلب لوحا وكتب قائلا اسمه يوحنا. فتعجب الجميع.	63 І попросивши табличку, він написав: «Йоан — його ім’я.» Всі тому дивувались.
64 وفي الحال انفتح فمه ولسانه وتكلم وبارك الله.	64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога.
65 فوقع خوف على كل جيرانهم. وتحدّث بهذه الأمور جميعها في كل جبال اليهودية.	65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
66 فاودعها جميع السامعين في قلوبهم قائلين اترى ماذا يكون هذا الصبي. وكانت يد الرب معه	66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним.
67 وامتلأ زكريا ابوه من الروح القدس وتنبأ قائلا	67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
68 مبارك الرب اله اسرائيل لانه افتقد وصنع فداء لشعبه.	68 «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
69 واقام لنا قرن خلاص في بيت داود فتاه.	69 і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
70 كما تكلم بفم انبيائه القديسين الذين هم منذ الدهر.	70 як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
71 خلاص من اعدائنا ومن ايدي جميع مبغضينا.	71 що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
72 ليصنع رحمة مع آبائنا ويذكر عهده المقدس.	72 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
73 القسم الذي حلف لابراهيم ابينا	73 клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
74 ان يعطينا اننا بلا خوف منقذين من ايدي اعدائنا نعبده	74 що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
75 بقداسة وبر قدامه جميع ايام حياتنا.	75 у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
76 وانت ايها الصبي نبي العلي تدعى لانك تتقدم امام وجه الرب لتعدّ طرقه.	76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
77 لتعطي شعبه معرفة الخلاص بمغفرة خطاياهم	77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
78 باحشاء رحمة الهنا التي بها افتقدنا المشرق من العلاء.	78 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
79 ليضيء على الجالسين في الظلمة وظلال الموت لكي يهدي اقدامنا في طريق السلام.	79 щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.»
80 اما الصبي فكان ينمو ويتقوى بالروح وكان في البراري الى يوم ظهوره لاسرائيل	80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.