1 Paroles de Lemuel, roi de Massa, que sa mère lui apprit.
| 1 Слова царя Лемуела, царя Масси, | що їх навчила його мати: |
2 Quoi, mon fils! quoi, fils de mes entrailles! quoi, fils de mes voeux!
| 2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? | Що, сину моїх обітниць? |
3 Ne livre pas ta vigueur aux femmes, ni tes voies à celles qui perdent les rois.
| 3 Не віддавай жінкам твоєї сили, | ні твого серця тим, що царів гублять. |
4 Il ne convient pas aux rois, Lemuel, il ne convient pas aux rois de boire du vin, ni aux princesd'aimer la boisson,
| 4 То не царям, о Лемуеле, | не царям вино пити, | ані князям бажати п’янких напоїв! |
5 de crainte qu'en buvant ils n'oublient ce qui est décrété et qu'ils ne faussent la cause de tous lespauvres.
| 5 Щоб вони, напившись, знову не забули, | та не покривили суду всіх, що пригноблені. |
6 Procure des boissons fortes à qui va mourir, du vin à qui est rempli d'amertume:
| 6 Дайте п’янких напоїв тому, що погибає, | і вина тим, яким на серці гірко; |
7 qu'il boive, qu'il oublie sa misère, qu'il ne se souvienne plus de son malheur!
| 7 нехай п’є й забуде свої злидні, | і нехай більше не згадує про своє горе. |
8 Ouvre la bouche en faveur du muet, pour la cause de tous les abandonnés;
| 8 Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель. |
9 ouvre la bouche, juge avec justice, défends la cause du pauvre et du malheureux.
| 9 Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи. |
10 Une maîtresse femme, qui la trouvera? Elle a bien plus de prix que les perles!
| 10 Жінку цнотливу — хто її знайде? | Ціна її вища над перлини! |
11 En elle se confie le coeur de son mari, il ne manque pas d'en tirer profit.
| 11 Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку. |
12 Elle fait son bonheur et non son malheur, tous les jours de sa vie.
| 12 Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї. |
13 Elle cherche laine et lin et travaille d'une main allègre.
| 13 Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками. |
14 Elle est pareille à des vaisseaux marchands: de loin, elle amène ses vivres.
| 14 Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить. |
15 Il fait encore nuit qu'elle se lève, distribuant à sa maisonnée la pitance, et des ordres à sesservantes.
| 15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, | і пай своїм слугиням. |
16 A-t-elle en vue un champ, elle l'acquiert; du produit de ses mains, elle plante une vigne.
| 16 До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить. |
17 Elle ceint vigoureusement ses reins et déploie la force de ses bras.
| 17 Стан вона свій підперізує міцно, | й береться жваво до роботи. |
18 Elle sait que ses affaires vont bien, de la nuit, sa lampe ne s'éteint.
| 18 Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне. |
19 Elle met la main à la quenouille, ses doigts prennent le fuseau.
| 19 Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено. |
20 Elle étend les mains vers le pauvre, elle tend les bras aux malheureux.
| 20 Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку. |
21 Elle ne redoute pas la neige pour sa maison, car toute sa maisonnée porte double vêtement.
| 21 Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім’я одягнена подвійно. |
22 Elle se fait des couvertures, de lin et de pourpre est son vêtement.
| 22 Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра — її одежа. |
23 Aux portes de la ville, son mari est connu, il siège parmi les anciens du pays.
| 23 Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю. |
24 Elle tisse des étoffes et les vend, au marchand elle livre une ceinture.
| 24 Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє. |
25 Force et dignité forment son vêtement, elle rit au jour à venir.
| 25 Сила й гідність — її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня. |
26 Avec sagesse elle ouvre la bouche, sur sa langue: une doctrine de piété.
| 26 Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї. |
27 De sa maisonnée, elle surveille le va-et-vient, elle ne mange pas le pain de l'oisiveté.
| 27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши. |
28 Ses fils se lèvent pour la proclamer bienheureuse, son mari, pour faire son éloge:
| 28 Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє. |
29 "Nombre de femmes ont accompli des exploits, mais toi, tu les surpasses toutes!"
| 29 Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх. |
30 Tromperie que la grâce! Vanité, la beauté! La femme qui craint Yahvé, voilà celle qu'il fautféliciter!
| 30 Краса — річ оманлива, врода — марна; | жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна! |
| 31 Accordez-lui une part du produit de ses mains, et qu'aux portes ses oeuvres fassent son éloge! | 31 Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі. |
