| 1 Elisée dit: "Ecoute la parole de Yahvé! Ainsi parle Yahvé: Demain à pareille heure, on aura unboisseau de gruau pour un sicle et deux boisseaux d'orge pour un sicle à la porte de Samarie." | 1 Тоді Єлисей сказав: «Слухайте слово Господнє: Так говорить Господь: Завтра о цій добі міра питльованої муки буде в брамі у Самарії по одному шеклю й дві міри ячменю по одному шеклю.» |
| 2 L'écuyer sur le bras de qui s'appuyait le roi répondit à Elisée: "A supposer même que Yahvé fasse desfenêtres dans le ciel, cette parole se réaliserait-elle?" Elisée dit: "Tu le verras de tes yeux, mais tu n'en mangeraspas." | 2 Осаул же, що на його руку спирався цар, відповів Божому чоловікові: «Навіть якби Господь поробив отвори в небі, чи це могло б статись?» А Єлисей сказав: «Побачиш своїми очима, та не їстимеш.» |
| 3 Or quatre hommes se trouvaient -- car ils étaient lépreux -- à l'entrée de la porte et ils se disaient entreeux: "Pourquoi restons-nous ici à attendre la mort? | 3 Чотири чоловіки, — тому що прокажені, були при вході в брамі, — казали вони один одному: «Чого нам тут сидіти та дожидати смерти? |
| 4 Si nous décidons d'entrer en ville, il y a la famine dans la ville et nous y mourrons; si nous restons ici,nous mourrons de même. Venez! Désertons et passons au camp des Araméens: s'ils nous laissent la vie, nousvivrons, et s'ils nous tuent, eh bien! nous mourrons!" | 4 Коли відважимось увійти в місто, голод у місті, й ми там помремо; коли зостанемось тут, теж помремо; тож ходіте, та перейдім в арамійський табір; зоставлять нас живими, то житимемо; а повбивають, то помремо.» |
| 5 Au crépuscule, ils se levèrent pour aller au camp des Araméens; ils arrivèrent à la limite du camp, etvoilà qu'il n'y avait personne! | 5 Встали вони смерком, щоб іти в арамійський табір, і підійшли до краю арамійського табору, — аж там нікого! |
| 6 Car Yahvé avait fait entendre dans le camp des Araméens un bruit de chars et de chevaux, le bruitd'une grande armée, et ils s'étaient dit entre eux: "Le roi d'Israël a pris à solde contre nous les rois des Hittites etles rois d'Egypte, pour qu'ils marchent contre nous." | 6 Господь бо зробив так, що в арамійському таборі розляглося тупотіння коней, гуркіт колісниць та шум великого війська, так що арамії казали один до одного: «Певно ізраїльський цар найняв хеттитських та єгипетських царів, щоб прийшли й напали на нас.» |
| 7 Ils se levèrent et s'enfuirent au crépuscule: abandonnant leurs tentes, leurs chevaux et leurs ânes, brefle camp comme il était, ils s'enfuirent pour sauver leur vie. | 7 І кинулися смерком утікати, зоставивши свої намети, коней і ослів, — увесь табір, як стояв, — та й повтікали, аби вихопитися з душею. |
| 8 Ces lépreux donc arrivèrent à la limite du camp et pénétrèrent dans une tente; ayant mangé et bu, ilsemportèrent de là argent, or et vêtements qu'ils allèrent cacher. Puis ils revinrent, pénétrèrent dans une autretente et en emportèrent du butin qu'ils allèrent cacher. | 8 Як же ті прокажені прийшли до краю табору, увійшли вони в один намет і, наївшись та напившись, набрали срібла, золота й одежі та й вийшли те поховати. Потім повернулись, увійшли в Другий намет і там набрали й вийшли, щоб сховати. |
| 9 Alors ils se dirent entre eux: "Nous faisons là quelque chose d'injuste. Ce jour-ci est un jour de bonnenouvelle, et nous nous taisons! Si nous attendons que le matin se lève, un châtiment nous frappera. Maintenant,venez! Allons porter la nouvelle au palais." | 9 Далі ж кажуть один одному: «Не так ми зробимо! Цей день — день доброї новини. Коли мовчатимемо й чекатимемо, поки розвидниться, нас покарають. Ходімо зараз же й сповістімо про це в царському палаці.» |
| 10 Ils vinrent, appelèrent les gardes à la porte de la ville et leur annoncèrent: "Nous sommes allés aucamp des Araméens. Il n'y a là personne, aucun bruit humain, seulement les chevaux à l'entrave, les ânes àl'entrave, et leurs tentes telles quelles." | 10 Прийшли вони, прикликали міську сторожу й розповіли їм: «Ми ходили в арамійський табір, та там нема нікого, не чути голосу людського, а тільки коні та осли поприв’язувані, й намети, як були.» |
| 11 Les gardes de la porte crièrent, et on porta la nouvelle à l'intérieur du palais. | 11 Тоді сторожа загукала, й перейшла вість до середини в царський палац. |
| 12 Le roi se leva de nuit et dit à ses officiers: "Je vais vous expliquer ce que les Araméens nous ontfait. Comme ils savent que nous sommes affamés, ils ont quitté le camp pour se cacher dans la campagne en sedisant: ils sortiront de la ville, nous les prendrons vivants et nous entrerons dans la ville." | 12 Підвівся цар серед ночі й каже своїм слугам: «Я вам скажу, що арамії нам зробили: вони знають, що ми голодуємо, от і покинули табір, щоб сховатись у полі, та й думають: Як повиходять з міста, захопимо їх живцем і ввійдем у місто.» |
| 13 L'un de ses officiers répondit: "Qu'on prenne donc cinq des chevaux survivants, qui restent ici -- illeur arrivera comme à l'ensemble qui a péri --, nous les enverrons et nous verrons." | 13 Один же з його слуг відповів: «Нехай візьмуть 5 коней, що тут іще зостались, — як з ними щось станеться, загинуть, як і всі інші, що погинули з голоду, — та пошлімо їх на розвідини.» |
| 14 On prit deux attelages, que le roi envoya derrière les Araméens en disant: "Allez et voyez." | 14 Взяли дві пари коней, і цар послав їх до араміїв з наказом: «Ідіте й роздивітесь!» |
| 15 Ils les suivirent jusqu'au Jourdain; la route était jonchée de vêtements et de matériel que lesAraméens avaient abandonnés dans leur panique; les messagers revinrent et informèrent le roi. | 15 І пішли вони за ними аж до Йордану, аж ось уся дорога встелена одежою та знаряддям, що покинули арамії, як зо страху втікали. Повернулись посланці та й донесли про те цареві. |
| 16 Le peuple sortit et pilla le camp des Araméens: le boisseau de gruau fut à un sicle et les deuxboisseaux d'orge à un sicle, selon la parole de Yahvé. | 16 Тоді вийшов народ і розграбував арамійський табір: міра питльованої муки була по шеклю, і 2 міри ячменю по шеклю, за словом Господнім. |
| 17 Le roi avait mis de surveillance à la porte l'écuyer sur le bras duquel il s'appuyait; le peuple le foulaaux pieds, à la porte, et il mourut, selon ce qu'avait dit l'homme de Dieu (ce qu'il avait dit lorsque le roi étaitdescendu chez lui. | 17 Цар поставив того осаула, що на його лікоть спирався, вартовим при брамі, але народ розтоптав його на воротях, і він помер, за словом Божого чоловіка, що сказав, як прийшов був до нього цар. |
| 18 Il arriva ce que l'homme de Dieu avait dit au roi: "On aura deux boisseaux d'orge pour un sicle et unboisseau de gruau pour un sicle, demain à pareille heure, à la porte de Samarie." | 18 І справді, коли Божий чоловік сказав був цареві: «Завтра, о цій порі в брамі у Самарії 2 міри ячменю будуть по одному шеклю, а одна міра питльованої муки по одному шеклю,» |
| 19 L'écuyer répondit à l'homme de Dieu: "A supposer même que Yahvé fasse des fenêtres dans le ciel,cette parole se réaliserait-elle?" Elisée dit: "Tu le verras de tes yeux, mais tu n'en mangeras pas." | 19 то осаул відповів Божому чоловікові: «Навіть якби Господь поробив отвори в небі, чи це могло б статись?» А Єлисей сказав: «Побачиш своїми очима, та з того не їстимеш.» |
| 20 C'est ce qui lui arriva: le peuple le foula aux pieds à la porte, et il mourut). | 20 Так і сталось із ним, бо народ розтоптав його в воротях, і він помер. |
