Proverbi 1

BIBBIA TINTORI	Біблія
1 Sentenze di Salomone, figlio di David, re d'Israele, I.	1 Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля,
2 per conoscere la sapienza e la disciplina,	2 щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні,
3 per capire le parole della prudenza, per ricevere l'istruzione della dottrina, la giustizia, il giudizio, l'equità,	3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, | — справедливість, правосуддя та правоту, —
4 in modo che i piccoli diventino accorti e i giovanetti abbiano conoscenza e riflessione.	4 щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність,
5 Il saggio ascoltando diventerà più saggio, e l'intelligente possederà il modo di regolarsi,	5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади,
6 comprenderà le sentenze e le loro interpretazioni, le parole dei saggi e i loro enimrni.	6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки.
7 Il timor del Signore è il principio della sapienza; gli stolti disprezzano la sapienza e la dottrina.	7 Острах Господній — початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують.
8 Ascolta, o figlio, le istruzioni di tuo padre, e non dimenticare gl'insegnamenti di tua madre,	8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї,
9 e avrai sul capo una corona e al collo una collana.	9 бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию.
10 Figlio mio, se i cattivi ti volessero sedurre, non cedere.	10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся!
11 Se dicono: « Vien con noi, insidiamo alla vita, tendiamo lacci all'innocente, che a nulla vale,	11 Як скажуть: «Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного — без усякої причини,
12 ingoiamolo vivo, come fa l'Abisso, tutto intero, come sceso nella fossa:	12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть!
13 troveremo ogni sorta di ricchezze, empiremo di spoglie le nostre case;	13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю.
14 unisci la tua sorte alla nostra, non ci sia fra noi tutti che Lina sola borsa»,	14 Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!»
15 figlio mio, non andar con loro, tieni lontani i tuoi passi dalla loro strada;	15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки,
16 perché i loro piedi corrono al male e si affrettano a sparger del sangue.	16 бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити.
17 Ma indarno si tende la rete davanti agli occhi dei pennuti uccelli;	17 Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи.
18 ed è contro la propria vita che essi tendono insidie, è contro l'anima propria che tramano.	18 Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають.
19 Così va a finire l'avarizia: a toglier la vita di chi l'ha addosso.	19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має.
20 La sapienza grida per le vie. alza la sua voce sulle piazze,	20 Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає,
21 si fa sentire nei crocicchi affollati, alle porte della città proferisce le sue parole, e dice:	21 на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує:
22 « Fino a quando, o fanciulli, amerete la fanciullaggine, gli stolti brameranno ciò che li rovina, e gl'insensati odieranno la scienza?	22 «Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку?
23 Volgetevi ai miei rimproveri. Ecco comunicherò a voi il mio spirito e vi dichiarerò le mie parole.	23 Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам.
24 Siccome vi ho chiamati, e non siete voluti venire, ho stesa la mia mano, e nessuno ci ha badato,	24 За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати,
25 e avete disprezzati tutti i miei consigli, e non avete voluto sapere delle mie ammonizioni,	25 за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, —
26 anch'io riderò nella vostra rovina, e vi schernirò quando vi assalirà il terrore,	26 то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде;
27 quando vi piomberà addosso la sventura, quando come turbine vi sorprenderà la morte, quando verrà sopra di voi la tribolazione e l'angoscia.	27 як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток.
28 Allora mi chiameranno, ma io non risponderò; mi cercheranno con premura, ma non mi troveranno.	28 Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.
29 Perchè ebbero in odio la disciplina e non vollero saperne del timore del Signore,	29 За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли,
30 non stettero al mio consiglio e malignarono ogni mia correzione,	30 поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, —
31 perciò mangeranno i frutti della loro condotta, e si sazieranno dei propri consigli.	31 тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми.
32 L'indocilità di questi fanciulli sarà la loro morte, e la prosperità degli stolti li manderà in rovina.	32 Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх.
33 Ma chi mi ascolta vivrà tranquillo nell'abbondanza di ogni bene, senza alcun male.	33 Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха».