| 1 Infatti, il regno dei cieli è simile a un padrone di casa, il quale uscì di buon mattino ad ingaggiare operai per la sua vigna. | 1 «Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник. |
| 2 Essendosi accordato con gli operai per un denaro al giorno, li mandò nella sua vigna. | 2 Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник. |
| 3 Uscito verso l'ora terza, trovò altri che stavano nella piazza inoperosi; | 3 А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку. |
| 4 disse loro: "Andate anche voi nella mia vigna e vi darò la giusta ricompensa". Essi andarono. | 4 Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам. |
| 5 Di nuovo uscì verso l'ora sesta e l'ora nona e fece altrettanto. | 5 І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев’ятої години, зробив так само. |
| 6 Uscì anche verso l'ora undecima e trovò altri che stavano là; dice loro: "Perché state qui tutto il giorno inoperosi?". | 6 Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте? |
| 7 Gli rispondono: "Perché nessuno ci ha ingaggiati". Dice loro: "Andate anche voi nella vigna". | 7 Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник. |
| 8 Venuta la sera, il padrone della vigna dice al suo fattore: "Chiama gli operai e da' loro la mercede cominciando dagli ultimi fino ai primi". | 8 Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших. |
| 9 Vennero quelli dell'undecima ora e ricevettero un denaro ciascuno. | 9 Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію. |
| 10 Quando giunsero i primi, pensavano che avrebbero ricevuto di più, ma ricevettero anch'essi un denaro ciascuno. | 10 Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію. |
| 11 Nel prenderlo mormoravano contro il padre di famiglia | 11 А взявши, стали ремствувати на господаря, |
| 12 dicendo: "Questi ultimi hanno lavorato per un'ora sola e tu li hai equiparati a noi che abbiamo sopportato il peso e il caldo della giornata". | 12 Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною? |
| 13 Egli rispose ad uno di loro: "Amico, non sono ingiusto con te: non hai fatto il patto con me per un denaro? | |
| 14 Prendi ciò che è tuo e vattene. Voglio dare a quest'ultimo proprio quanto ho dato a te; | 14 Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі. |
| 15 che forse non mi è lecito disporre dei miei beni come voglio? O non sarà il tuo occhio che si fa cattivo dal momento che io sono buono?". | 15 Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?! |
| 16 In questa maniera gli ultimi saranno primi e i primi saranno ultimi". | 16 Так то останні будуть перші, а перші — останні!» |
| 17 Mentre saliva a Gerusalemme, Gesù prese i Dodici in disparte e, cammin facendo, disse loro: | 17 Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм: |
| 18 "Ecco, saliamo a Gerusalemme e il Figlio dell'uomo sarà consegnato ai sommi sacerdoti e agli scribi che lo condanneranno a morte | 18 «Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть. |
| 19 e lo consegneranno ai gentili, perché sia schernito, flagellato e crocifisso; ma il terzo giorno risorgerà". | 19 І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп’яли його; а третього дня воскресне.» |
| 20 Si avvicinò a lui la madre dei figli di Zebedeo insieme con i suoi figli e si prostrò per chiedergli qualcosa; | 20 Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити. |
| 21 egli le domandò: "Che cosa vuoi?". Ed ella a lui: "Ordina che questi due miei figli siedano uno alla destra e l'altro alla tua sinistra nel tuo regno". | 21 Той же сказав їй: «Чого бажаєш?» Відповіла йому: «Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч тебе.» |
| 22 Gesù rispose: "Non sapete quello che chiedete; potete bere il calice che io sto per bere?". Gli rispondono: "Lo possiamo". | 22 У відповідь Ісус мовив: «Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?» Сказали йому: «Спроможні.» |
| 23 Dice loro: "Il mio calice, sì, lo berrete; ma sedere alla mia destra o alla mia sinistra non sta a me concederlo, ma è riservato a coloro ai quali è stato assegnato dal Padre mio". | 23 Промовив до них: «Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, — не моє це давати, лише — кому мій Отець приготував.» |
| 24 All'udir ciò gli altri dieci s'indignarono contro i due fratelli; | 24 Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів. |
| 25 Gesù, chiamatili a sé, disse: "Voi sapete che i capi delle nazioni esercitano la loro signoria su di esse, e i grandi sono quelli che fanno sentire su di esse la loro potenza. | 25 Ісус же, закликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх. |
| 26 Non sarà così fra voi; ma chi fra voi vuol diventare grande sarà vostro servo, | 26 Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. |
| 27 e chi fra voi vorrà essere al primo posto si farà vostro schiavo, | 27 І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба. |
| 28 come il Figlio dell'uomo che non è venuto ad essere servito, ma a servire e dare la propria vita in riscatto di molti". | 28 Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але — послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.» |
| 29 Mentre essi uscivano da Gerico, gli andò dietro molta gente. | 29 Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу. |
| 30 Ed ecco, due ciechi stavano seduti lungo la via; saputo che passava Gesù, si misero a gridare: "Signore, abbi pietà di noi, Figlio di Davide!". | 30 Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: «Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!» |
| 31 La folla cominciò a sgridarli perché tacessero; ma essi gridavano ancora più forte: "Signore, abbi pietà di noi, Figlio di Davide!". | 31 Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: «Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!» |
| 32 Gesù, fermatosi, li chiamò e disse: "Cosa volete che io vi faccia?". | 32 Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: «Що бажаєте, щоб учинив я вам?» |
| 33 Gli risposero: "Signore, che si aprano i nostri occhi!". | 33 Вони кажуть йому: «Господи, щоб очі нам відкрилися.» |
| 34 Mosso a pietà, Gesù toccò i loro occhi e subito ricuperarono la vista e si misero a seguirlo. | 34 Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним. |
