Job 14

NEW JERUSALEM	Біблія
1 a human being, born of woman, whose life is short but ful of trouble.	1 «Чоловік, що родиться від жінки, | віком короткий і тривоги повний.
2 Like a flower, such a one blossoms and withers, fleeting as a shadow, transient.	2 Зростає, немов квітка, і в’яне, | і біжить тінню без упинку!
3 And this is the creature on whom you fix your gaze, and bring to judgement before you!	3 І на такого відкриваєш твої очі, | тягнеш на суд із собою?
4 But will anyone produce the pure from what is impure? No one can!	4 Хто з нечистого може зробити чисте? | Ніхто!
5 Since his days are measured out, since his tale of months depends on you, since you assign himbounds he cannot pass,	5 Коли йому дні визначені, | число місяців його тобі відоме, | ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
6 turn your eyes from him, leave him alone, like a hired labourer, to finish his day in peace.	6 то відверни від нього твої очі, залиш його, | покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
7 There is always hope for a tree: when fel ed, it can start its life again; its shoots continue to sprout.	7 І дерево має надію; | воно, хоч зрубане, ще відродиться, | і пагінці його рости не перестануть.
8 Its roots may have grown old in the earth, its stump rotting in the ground,
9 but let it scent the water, and it buds, and puts out branches like a plant newly set.	9 але, скоро воно почує воду, знов зазеленіє | і поросте галуззям, наче молоденьке.
10 But a human being? He dies, and dead he remains, breathes his last, and then where is he?	10 А людина вмирає і лежить бездушна; | людина йде на той світ, — і де вона?
11 The waters of the sea wil vanish, the rivers stop flowing and run dry:	11 Води зникають з моря, | ріки стають сухими, сохнуть;
12 a human being, once laid to rest, will never rise again, the heavens wil wear out before he wakes up,or before he is roused from his sleep.	12 отак людина ляже і не встане; | покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,| не підведеться від сну свого.
13 Will no one hide me in Sheol, and shelter me there til your anger is past, fixing a certain day forcal ing me to mind-	13 Коли б уже ти сховав мене в Шеолі, | укрив мене, поки перейде гнів твій, | призначив мені строк — потім згадати про мене!
14 can the dead come back to life? - day after day of my service, I should be waiting for my relief tocome.	14 Коли хтось умре, хіба оживе знову? | Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
15 Then you would cal , and I should answer, you would want to see once more what you have made.	15 Ти кликнув би, і я тобі відповів би, | ти прагнув би діла рук твоїх.
16 Whereas now you count every step I take, you would then stop spying on my sin;	16 Замість, як нині, рахувати мої кроки, | ти не вважав би більше на гріх мій!
17 you would seal up my crime in a bag, and put a cover over my fault.	17 І запечатаний у торбинці був би мій переступ, | мою провину ти перекреслив би!
18 Alas! Just as, eventual y, the mountain fal s down, the rock moves from its place,	18 Та ба! Як гора падає, валиться, | і скеля зо свого місця сходить,
19 water wears away the stones, the cloudburst erodes the soil; so you destroy whatever hope a personhas.	19 води каміння витирають, | злива змиває з землі порох, | так ти чоловіка надію нищиш.
20 You crush him once for al , and he is gone; first you disfigure him, then you dismiss him.	20 Кидаєшся на нього постійно, і він зникає, | змінюєш вид його і відсилаєш.
21 His children may rise to honours -- he does not know it; they may come down in the world -- he doesnot care.	21 Чи в честі його діти, він не знає, | чи в ганьбі, він не помічає.
22 He feels no pangs, except for his own body, makes no lament, except for his own self.	22 Він тільки відчуває біль свого тіла, | і його душа над ним самим ридає.»