Ecclesiastes/Qohelet 7

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 A good name is better than good ointment, and the day of death than the day of birth.	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 It is better to go to the house of mourning than to the house of feasting, For that is the end of every man, and the living should take it to heart.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 Sorrow is better than laughter, because when the face is sad the heart grows wiser.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 The heart of the wise is in the house of mourning, but the heart of fools is in the house of mirth.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 It is better to hearken to the wise man's rebuke than to hearken to the song of fools;	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 For as the crackling of thorns under a pot, so is the fool's laughter.	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 For oppression can make a fool of a wise man, and a bribe corrupts the heart.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 Better is the end of speech than its beginning; better is the patient spirit than the lofty spirit.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 Do not in spirit become quickly discontented, for discontent lodges in the bosom of a fool.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Do not say: How is it that former times were better than these? For it is not in wisdom that you ask about this.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 Wisdom and an inheritance are good, and an advantage to those that see the sun.	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 For the protection of wisdom is as the protection of money; and the advantage of knowledge is that wisdom preserves the life of its owner.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Consider the work of God. Who can make straight what he has made crooked?	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 On a good day enjoy good things, and on an evil day consider: Both the one and the other God has made, so that man cannot find fault with him in anything.	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 I have seen all manner of things in my vain days: a just man perishing in his justice, and a wicked one surviving in his wickedness.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 "Be not just to excess, and be not overwise, lest you be ruined.	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Be not wicked to excess, and be not foolish. Why should you die before your time?"	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 It is good to hold to this rule, and not to let that one go; but he who fears God will win through at all events.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 Wisdom is a better defense for the wise man than would be ten princes in the city,	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 yet there is no man on earth so just as to do good and never sin.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 Do not give heed to every word that is spoken lest you hear your servant speaking ill of you,	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 for you know in your heart that you have many times spoken ill of others.	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 All these things I probed in wisdom. I said, "I will acquire wisdom"; but it was beyond me.	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 What exists is far-reaching; it is deep, very deep: who can find it out?	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 I turned my thoughts toward knowledge; I sought and pursued wisdom and reason, and I recognized that wickedness is foolish and folly is madness.	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 More bitter than death I find the woman who is a hunter's trap, whose heart is a snare and whose hands are prison bonds. He who is pleasing to God will escape her, but the sinner will be entrapped by her.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 Behold, this have I found, says Qoheleth, adding one thing to another that I might discover the answer	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 which my soul still seeks and has not found: One man out of a thousand have I come upon, but a woman among them all I have not found.	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 Behold, only this have I found out: God made mankind straight, but men have had recourse to many calculations.