| 1 Et souviens-toi de ton Créateur aux jours de ton adolescence, avant que viennent les joursmauvais et qu'arrivent les années dont tu diras: "je ne les aime pas"; | 1 Пам’ятай про твого Творця у дні твоєї молодости, перше, ніж лихі дні прийдуть і роки настануть, що про них скажеш: Вони мені не довподоби; |
| 2 avant que s'obscurcissent le soleil et la lumière, la lune et les étoiles, et que reviennent lesnuages après la pluie; | 2 перш, ніж померкне сонце й світло, місяць і зорі, і насунуть по дощі знов хмари; |
| 3 au jour où tremblent les gardiens de la maison, où se courbent les hommes vigoureux, où lesfemmes, l'une après l'autre, cessent de moudre, où l'obscurité gagne celles qui regardent par la fenêtre. | 3 тоді, як затремтять сторожі дому, і позгинаються мужі хоробрі, і ті, що мелють, кинуть молоти, бо їх мало, і потемніють ті, що виглядають у вікна, |
| 4 Quand la porte est fermée sur la rue, quand tombe la voix du moulin, quand on se lève à la voixde l'oiseau, quand se taisent toutes les chansons. | 4 і зачиняться на вулицю двері, і притихнуть жорна; замовкне голос пташки, і припиняться пісні; |
| 5 Quand on redoute la montée et qu'on a des frayeurs en chemin. Et l'amandier est en fleur, et lasauterelle est pesante, et le câpre perd son goût. Tandis que l'homme s'en va vers sa maison d'éternité et lespleureurs tournent déjà dans la rue. | 5 коли здійматись угору буде страшно, ба й на дорогу буде лячно вийти; і дерево цвістиме мигдалеве, і сарана стане тяжкою, і каперс висиплеться, — бо людина відходить до своєї вічної домівки, і плакальники вже по вулиці вештаються; |
| 6 Avant que lâche le fil d'argent, que la coupe d'or se brise, que la jarre se casse à la fontaine, quela poulie se rompe au puits | 6 перш, ніж порветься срібна нитка, і золота плящинка розіб’ється, і трісне глечик над водою, колесо поломиться коло криниці, |
| 7 et que la poussière retourne à la terre comme elle en est venue, et le souffle à Dieu qui l'adonné. | 7 і порох повернеться у землю, звідки взявся, а дух відійде до Бога, що його він дав. |
| 8 Vanité des vanités, dit Qohélet, tout est vanité. | 8 Марнота марнот, каже Когелет, геть усе марнота. |
| 9 Sans compter que Qohélet fut un sage, il a encore enseigné au peuple le savoir; il a pesé,examiné et corrigé beaucoup de proverbes; | 9 Та опріч того, що Когелет був мудрий, він навчав ще й людей знання; він зважив, дослідив і уклав багато приповісток. |
| 10 Qohélet s'est efforcé de trouver beaucoup de paroles plaisantes et d'écrire des paroles devérité. | 10 Когелет старався дібрати вирази гарні, й вірно списав слова правди. |
| 11 Les paroles du sage sont comme des aiguillons et comme des piquets plantés par les maîtresde troupeaux; ils sont mis par le même pasteur. | 11 Слова мудрих — як остроги, як гострі цвяхи; їх дав тільки один пастух. |
| 12 En plus de cela, mon fils, sois averti que faire des livres est un travail sans fin et que beaucoupd'étude fatigue le corps. | 12 Що понад це, мій сину, ось тобі осторога: писанню численних книг кінця немає, а багато науки втомлює тіло. |
| 13 Fin du discours. Tout est entendu. Crains Dieu et observe ses commandements, car c'est là ledevoir de tout homme. | 13 Кінець усьому, що чути було, такий: Бога бійся і заповідей його пильнуй, бо в цьому вся людина. |
| 14 Car Dieu amènera en jugement toutes les actions de l'homme, tout ce qui est caché, que ce soitbien ou mal. | 14 Усі бо діла Бог приведе на суд: усе, що тайне, чи воно добре, чи лихе. |
