Siracide 20

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 C’è un rimprovero che è fuori tempo, c’è chi tace ed è prudente.	1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.
2 Quanto è meglio rimproverare che covare l’ira!	2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.
3 Chi si confessa colpevole evita l’umiliazione.	3 Хто признається, той втрати уникне.
4 Come un eunuco che vuol deflorare una ragazza, così chi vuole fare giustizia con la violenza.	4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.
5 C’è chi tace ed è ritenuto saggio, e chi è riprovato per la troppa loquacità.	5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.
6 C’è chi tace, perché non sa che cosa rispondere, e c’è chi tace, perché conosce il momento opportuno.	6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.
7 L’uomo saggio sta zitto fino al momento opportuno, il millantatore e lo stolto non ne tengono conto.	7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.
8 Chi esagera nel parlare si renderà riprovevole, chi vuole imporsi a tutti i costi sarà detestato. Com’è bello quando chi è biasimato mostra pentimento, perché così tu sfuggirai a un peccato volontario.	8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.
9 Nelle disgrazie qualcuno può trovare un vantaggio, ma c’è un profitto che si può cambiare in perdita.	9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.
10 C’è una generosità che non ti arreca vantaggi e c’è una generosità che rende il doppio.	10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
11 C’è un’umiliazione che viene dalla gloria e c’è chi dall’abbattimento alza la testa.	11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
12 C’è chi compra molte cose con poco e chi le paga sette volte il loro valore.	12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.
13 Il saggio si rende amabile con le sue parole, ma le cortesie degli stolti sono sciupate.	13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
14 Il dono di uno stolto non ti giova, e ugualmente quello dell’invidioso, perché è frutto di costrizione; i suoi occhi, infatti, sono molti invece di uno.	14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.
15 Egli dà poco, ma rinfaccia molto; apre la sua bocca come un banditore. Oggi fa un prestito e domani lo richiede; quanto è odioso un uomo del genere!	15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!
16 Lo stolto dice: «Non ho un amico, non c’è gratitudine al bene che faccio». Quelli che mangiano il suo pane sono lingue cattive.	16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;
17 Quanti si burleranno di lui, e quante volte! Poiché non accoglie l’avere con spirito retto, e il non avere gli è ugualmente indifferente.	17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
18 Meglio inciampare sul pavimento che con la lingua; è così che la caduta dei cattivi giunge rapida.	18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
19 Un discorso inopportuno è come un racconto inopportuno: è sempre sulla bocca dei maleducati.	19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.
20 Non si accetta un proverbio dalla bocca dello stolto, perché non lo dice mai a proposito.	20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!
21 C’è chi è trattenuto dal peccare a causa della miseria e quando riposa non avrà rimorsi.	21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.
22 C’è chi si rovina per rispetto umano e di fronte a uno stolto si dà perduto.	22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.
23 C’è chi per rispetto umano fa promesse a un amico, e in tal modo gratuitamente se lo rende nemico.	23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.
24 Brutta macchia nell’uomo la menzogna, è sempre sulla bocca dei maldicenti.	24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.
25 Meglio un ladro che un mentitore abituale, tutti e due avranno in sorte la rovina.	25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.
26 L’abitudine del bugiardo è un disonore, la vergogna che si merita è sempre con lui.	26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.
27 Chi è saggio nel parlare si apre una strada e l’uomo prudente piace ai grandi.	27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.
28 Chi lavora la terra accresce il suo raccolto, chi piace ai grandi si fa perdonare i suoi torti.	28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
29 Regali e doni accecano gli occhi dei saggi, come bavaglio sulla bocca soffocano i rimproveri.	29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.
30 Sapienza nascosta e tesoro invisibile: a che servono l’una e l’altro?	30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?
31 Meglio l’uomo che nasconde la sua stoltezza di quello che nasconde la sua sapienza.	31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.
32 È meglio perseverare nella ricerca del Signore che essere un libero auriga della propria vita.