Числа 23

¹ І каже Валаам до Балака: «Споруди мені тут сім жертовників і напоготов семеро бичків та семеро баранів.»

² Вчинив Балак, як повелів Валаам, і принесли Балак з Валаамом по бичкові й по баранові на кожному жертовнику.

³ І каже Валаам до Балака: «Стань біля твого всепалення, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, тож те, що покаже він мені, оповім тобі.» І пішов собі на голий верх гори.

⁴ Вийшов Бог назустріч Валаамові; Валаам і каже до нього: «Приготував я сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.»

⁵ І вклав Господь в уста Валаамові слова й мовив: «Повернися до Балака та й скажеш йому так.»

⁶ Повернувся він до нього, аж ось він стоїть коло свого всепалення, сам він і всі князі моавські.

⁷ Тож заходився він віщувати та й каже: «З Араму привів мене Балак, цар моавський, із гір, що на сході: Йди, проклени мені Якова, йди, заклени Ізраїля.

⁸ Та як мені проклинати того, кого не прокляв Бог? Як заклинати того, кого Господь не закляв?

⁹ Зверху скелі бачу його я, з високих гір на нього дивлюся. Ось народ, що окремо живе, що не до лічби з людьми іншими.

¹⁰ Хто порох Якова полічив би? Хто порахував би Ізраїля чвертку? Коли б мені та смертю праведних померти, коли б то кінець мій такий був, як їхній!»

¹¹ Отож Балак до Валаама: «Що вчинив єси зо мною? Проклясти ворогів моїх узяв я тебе, ти ж їх благословляєш!»

¹² Той же відповів: «А хіба я не повинен пильнувати, щоб теє говорити, що Господь мені в уста вклав?»

¹³ Тоді Балак до нього й каже: «Йди зо мною на інше місце; звідти побачиш тільки край народу, усього ж його не побачиш; проклени мені звідти.»

¹⁴ І вивів його на Чатівницьке поле, на верх гори Пізга, спорудив там сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.

¹⁵ І каже до Балака: «Постій тут коло твого всепалення, а я піду назустріч Богові.»

¹⁶ Вийшов Бог назустріч Валаамові, вклав йому слова в уста й мовив: «Повернися до Балака та й повідаєш йому так.»

¹⁷ Повернувсь він до нього, аж ось той стоїть біля свого всепалення, і князі моавські з ним. Балак його й питає: «Що сказав Господь?»

¹⁸ І став той віщувати й мовив: «Устань, Балаку, слухай, припади вухом до мене, Ціпорів сину!

¹⁹ Бог не людина, то й не рече неправди, не чоловік він, то й не має чого каятись. Чи може ж він твердити, а ділом не ствердити? Чи може сказати, а не доказати?

²⁰ Тож таке веління благовістити я мушу: він поблагословив, а я не відкличу.

²¹ Бо немає у Якова неправди, гріха на Ізраїлі немає. Госдодь, його Бог, із ним, величний володар у нім перебуває.

²² Той Бог, що з Єгипту його вивів, — для нього він мов буйвіл сильний.

²³ Немає в Якова, нема чарування, не знане в Ізраїлі ворожіння; свого часу буде провіщено Якову та Ізраїлю, що Бог творитиме.

²⁴ Ось люд, що встає, неначе та левиця, що зводиться вгору, мов той лев; не ляже він перше, ніж пожере здобич та крови нап’ється з убитих.»

²⁵ І каже Балак Валаамові: «Краще вже й не проклинай його. Але й не благослови!»

²⁶ Відповів Валаам Балакові, кажучи: «Чи я ж тобі не казав, усе, що промовить Бог, я мушу зробити?»

²⁷ Тоді Балак до Валаама: «Ходімо, візьму тебе ще в інше місце. Може ж, Богові буде вгодно, щоб ти прокляв мені його звідти.»

²⁸ І взяв Балак Валаама з собою на верхів’я Пеора, що височить понад сухим степом.

²⁹ І каже Валаам Балакові: «Споруди мені тут сім жертовників і споготов мені тут семеро бичків та семеро баранів.»

³⁰ І зробив Балак, як сказав Валаам, і приніс бичка й барана на кожному жертовнику.