І Хронік 3

Біблія	BIBBIA TINTORI
1 Війна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав.	1 David ebbe questi figli in Ebron: il primogenito Amnon, da Achinoam lezraelita, il secondo Daniele, da Abigail del Carmelo,
2 І народилися Давидові сини в Хевроні: перворідень його був Амнон від Ахіноами з Єзреелу,	2 il terzo Assalonne, figlio di Maaca figlia di Tolmai re di Gessur, il quarto Adonia, figlio di Aggit,
3 другий Кілеав від Авігайли, вдови по Навалі з Кармелю, третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гешуру,	3 il quinto Safatia, di Abitai, il se­sto Ietraan, da Egla sua moglie.
4 четвертий Адонія, син Хаггіти, п’ятий Шефатія, син Авітали,	4 Gli nacquero dunque sei figli in Ebron ove egli regnò sette anni e sei mesi. In Gerusalemme re­gnò trentatrè anni.
5 шостий Їтреам від Егли, жінки Давидової. Ці народились у Давида в Хевроні.	5 E in Geru­salemme gli nacquero questi fi­gli: Simmaa, Sobab, Natan, Salomone; questi quattro da Betsabee figlia d'Ammiel.
6 Тим часом як тяглась війна між домом Саула й домом Давида, Авнер вбився у силу в домі Саула.	6 Poi Iebaar, Elisama,
7 Була ж у Саула наложниця на ім’я Ріцпа, дочка Айї. Ішбаал, син Саула, сказав Авнерові: «Чому ти ввійшов до наложниці мого батька?»	7 Elifalet, Noge, Nefeg, Iafia;
8 Розсердивсь Авнер на слова Ішбаала вельми й мовив: «Хіба я песиголовець? Понині постійно чиню я добро домові Саула, батька твого, його братам та його приятелям, і не допустив, щоб ти потрапив у руки Давида, а ти тепер ще мені докоряєш за жінку!	8 Elisama, Eliada, Elifelet: nove fra tutti.
9 Хай Бог Авнерові відплатить та ще й причинить, коли я не зроблю Давидові того, в чому Господь йому поклявся:	9 Tutti questi furono i figli di David, sen­za i figli delle concubine: la loro sorella fu Tamar.
10 заберу від дому Саула царство й поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дану аж до Версавії.»	10 Or il figlio di Salomone fu Roboamo, il cui figlio Abia generò Asa, dal quale nacque Iosafat,
11 І не зваживсь Ішбаал відповісти Авнерові ні слова, бо він боявся його.	11 padre di Ioram. Ioram generò Ocozia da cui nacque Ioas,
12 Послав Авнер послів до Давида сказати йому: кому, мовляв, належить край? А далі: «Уклади союз зо мною, й моя рука буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.»	12 il cui figlio Amasia generò Azaria. Il figlio d'Azaria, Ioatan,
13 Той відповів: «Добре! Укладу союз із тобою, тільки одного вимагаю я від тебе: ти не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Міхаль, дочку Саула, коли прибудеш побачитися зо мною.»	13 gene­rò Acaz padre d'Ezechia da cui nacque Manasse.
14 Давид послав послів до Ішбаала, сина Саула, сказати: «Віддай мені мою жінку Міхаль, що я здобув собі за сотню філістимлянських передніх шкірок.»	14 Manasse ge­nerò Amon padre di Giosia,
15 Тоді Ішбаал послав, щоб її взяти в її чоловіка Палтієла, сина Лаїша.	15 i figli di Giosia furono: Iohanan, primogenito, Ioachim, secondo, Sedecia, terzo, Sellum, quarto.
16 Чоловік її проводжав її, плачучи в дорозі аж до Бахуріму. Тоді Авнер сказав до нього: «Іди, повертайсь!» І той повернувсь.	16 Da Ioachim nacque Ieconia e poi Sedecia.
17 Авнер увійшов у переговори зо старшими Ізраїля й промовив: «Давно вже ви бажали собі Давида царем над собою.	17 Figli di Ieconia furono: Asir, Salatiel,
18 Беріться, отже, тепер до діла, бо Господь так сказав був про Давида: Рукою слуги мого Давида я визволю народ мій Ізраїля з рук філістимлян та всіх ворогів його.»	18 Melchiram, Fadaia, Senneser, Iecemia, Sama, Nadabai.
19 Говорив Авнер також і з Веніямином, а потім пішов у Хеврон переказати Давидові про все, що ухвалив Ізраїль і ввесь дім Веніямина.	19 Da Fadaia nacquero Zorobabele e Semei. Zorobabele ge­nerò Mosollam, Anania e Salomit loro sorella,
20 Як же Авнер у товаристві двадцятьох мужів прибув до Давида в Хеврон, Давид справив Авнерові і мужам, що були з ним, бенкет.	20 Asaban, Ohol, Barachia, Asadia, e losabesed: cinque in tutto.
21 І каже Авнер до Давида: «Ось я готовий піти й зібрати всього Ізраїля до мого володаря царя: вони укладуть союз із тобою, й ти царюватимеш над усім, як лиш твоя душа захоче.» І відпустив Давид Авнера й він пішов у мирі.	21 Il figlio di Ana­nia fu Faltias padre di Ieseia, il cui figlio fu Rafaia, e figlio di questo fu Arnan da cui nacque Obdia, il cui figlio fu Sechenia.
22 Аж ось прийшли слуги Давида з Йоавом із якогось походу й принесли велику здобич. Авнера ж не було вже в Давида в Хевроні, бо Давид відпустив його, й той пішов собі був у мирі.	22 Il figlio di Sechenia fu Semeia, figli del quale furono Attus, Iegaal, Baria, Naaria, Safat: sei.
23 Коли повернувся Йоав із військом, що було при ньому, Йоавові сказали: «Авнер, син Нера, був у царя, та цей відпустив його, й він пішов у мирі.»	23 Figli di Naaria furono Elioenai, Ezechia, Ezricam: tre.
24 Тоді Йоав увійшов до царя й каже: «Що ти вчинив? Авнер прийшов до тебе, чому ж ти його відпустив і він пішов?	24 I figli di Elioenai furono Oduia, Eliasub, Feleia, Accu, Iohanan, Pa­laia e Anani: sette.
25 Чи ти ж не знаєш Авнера, сина Нера? Таж він прийшов був, щоб тебе обманути, щоб спізнати твої виходи й входи і довідатись про все, що дієш!»
26 І коли Йоав вийшов від Давида, послано гінців за Авнером, і завернули його від Сіра-криниці, а Давид не знав про це.
27 Як же повернувсь Авнер у Хеврон, Йоав відвів його набік від воріт, наче б із ним поговорити тайно, й тут ударив його в живіт, і він умер за кров Азаела, брата Йоава.
28 Довідався про це Давид пізніше й мовив: «Невинен я і моє царство перед Господом повіки за кров Авнера, сина Нера.
29 Нехай вона впаде на голову Йоава й на всю родину його батька! Нехай у домі Йоана не переводяться ніколи такі, що недугують на течиво чи на проказу, ті, що лиш до веретена здатні, що падають від меча або сидять без хліба!»
30 Йоав і його брат Авішай стратили Авнера за те, що він убив їхнього брата Азаела в бою під Гівеоном.
31 І повелів Давид Йоавові й усім людям, що були при ньому: «Пороздирайте на собі одежу, підпережіться волосяницями і йдіть перед Авнером, голосивши.» Та й цар Давид ішов за марами позаду.
32 І як Авнера поховали в Хевроні, плакав цар уголос над гробом Авнера. Та й також увесь народ плакав.
33 Цар співав таку плачевну пісню над Авнером, кажучи: «Чи то ж смертю безумного мусів Авнер умирати?
34 Руки тобі не зв’язано, ноги тобі не скуто кайданами. Ти поліг, як полягають від розбишаків!» І плакав за ним увесь народ ще більше.
35 Ввесь народ, поки був день, прийшов просити Давида, щоб їв щось, та він заклявся: «Хай мені Бог відплатить і гіршим, коли я буду їсти хліб або щось інше перед заходом сонця.»
36 Довідався про те народ, і воно було йому довподоби, та й усе, що цар чинив, подобалось людям.
37 Увесь народ і ввесь Ізраїль того дня впевнився, що то не з волі царя вбито Авнера, сина Нера.
38 Цар сказав своїм слугам: «Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?
39 Я нині ще слабий, хоч і помазаний на царя, а ті люди, сини Церуї, сильніші за мене. Нехай Господь відплатить по заслузі тому, хто чинить зло!»