Lamentazioni (ارميا) 3

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 انا هو الرجل الذي رأى مذلة بقضيب سخطه.	1 Я — чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.
2 قادني وسيرني في الظلام ولا نور.	2 Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.
3 حقا انه يعود ويرد عليّ يده اليوم كله.	3 Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.
4 ابلى لحمي وجلدي. كسر عظامي.	4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.
5 بنى عليّ واحاطني بعلقم ومشقة.	5 Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.
6 اسكنني في ظلمات كموتى القدم.	6 Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.
7 سيج عليّ فلا استطيع الخروج. ثقل سلسلتي.	7 Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.
8 ايضا حين اصرخ واستغيث يصدّ صلاتي.	8 Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.
9 سيج طرقي بحجارة منحوتة. قلب سبلي.	9 Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.
10 هو لي دب كامن اسد في مخابئ.	10 Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.
11 ميّل طرقي ومزقني. جعلني خرابا.	11 Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.
12 مدّ قوسه ونصبني كغرض للسهم.	12 Він нап’яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.
13 ادخل في كيلتيّ نبال جعبته.	13 Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.
14 صرت ضحكة لكل شعبي واغنية لهم اليوم كله.	14 Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.
15 اشبعني مرائر وأرواني افسنتينا.	15 Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.
16 وجرش بالحصى اسناني. كبسني بالرماد.	16 Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.
17 وقد ابعدت عن السلام نفسي. نسيت الخير.	17 Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.
18 وقلت بادت ثقتي ورجائي من الرب.	18 Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!
19 ذكر مذلتي وتيهاني افسنتين وعلقم.	19 Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.
20 ذكرا تذكر نفسي وتنحني فيّ	20 Глибоко вбилось усе те мені в пам’ять, і душа моя в мені прибита;
21 اردد هذا في قلبي. من اجل ذلك ارجو.	21 Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь.
22 انه من احسانات الرب اننا لم نفن. لان مراحمه لا تزول.	22 Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
23 هي جديدة في كل صباح. كثيرة امانتك.	23 Вони нові щоранку, велика твоя вірність.
24 نصيبي هو الرب قالت نفسي. من اجل ذلك ارجوه.	24 Господь — мій пай, — моя душа говорить; тому й надіюся на нього,
25 طيب هو الرب للذين يترجونه للنفس التي تطلبه.	25 Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.
26 جيد ان ينتظر الانسان ويتوقع بسكوت خلاص الرب.	26 Добре чекати мовчки від Господа спасіння.
27 جيد للرجل ان يحمل النير في صباه.	27 Добре для людини носити ярмо в юнацтві.
28 يجلس وحده ويسكت لانه قد وضعه عليه.	28 Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.
29 يجعل في التراب فمه لعله يوجد رجاء.	29 Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!
30 يعطي خده لضاربه. يشبع عارا.	30 Нехай наставить тому, хто б’є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!
31 لان السيد لا يرفض الى الابد.	31 Бо не навіки Господь відкидає.
32 فانه ولو احزن يرحم حسب كثرة مراحمه.	32 Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.
33 لانه لا يذل من قلبه ولا يحزن بني الانسان.	33 Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.
34 ان يدوس احد تحت رجليه كل اسرى الارض	34 А коли хтось бере під ноги усіх в’язнів країни
35 ان يحرف حق الرجل امام وجه العلي	35 чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,
36 ان يقلب الانسان في دعواه السيد لا يرى.	36 коли ошукує когось у якійсь справі, — хіба Господь того не бачить?
37 من ذا الذي يقول فيكون والرب لم يأمر.	37 Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?
38 من فم العلي ألا تخرج الشرور والخير	38 Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?
39 لماذا يشتكي الانسان الحي الرجل من قصاص خطاياه.	39 Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік — за кару за гріхи власні?
40 لنفحص طرقنا ونمتحنها ونرجع الى الرب.	40 Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!
41 لنرفع قلوبنا وايدينا الى الله في السموات	41 Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!
42 نحن اذنبنا وعصينا. انت لم تغفر.	42 Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!
43 التحفت بالغضب وطردتنا. قتلت ولم تشفق.	43 Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.
44 التحفت بالسحاب حتى لا تنفذ الصلاة.	44 Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.
45 جعلتنا وسخا وكرها في وسط الشعوب.	45 Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.
46 فتح كل اعدائنا افواههم علينا.	46 Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.
47 صار علينا خوف ورعب هلاك وسحق.	47 Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.
48 سكبت عيناي ينابيع ماء على سحق بنت شعبي.	48 Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.
49 عيني تسكب ولا تكف بلا انقطاع	49 Око моє стікає без угаву, без перестання,
50 حتى يشرف وينظر الرب من السماء.	50 поки Господь з неба не спогляне та не побачить.
51 عيني تؤثّر في نفسي لاجل كل بنات مدينتي.	51 Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.
52 قد اصطادتني اعدائي كعصفور بلا سبب.	52 Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.
53 قرضوا في الجب حياتي والقوا عليّ حجارة.	53 Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.
54 طفت المياه فوق راسي. قلت قد قرضت	54 Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»
55 دعوت باسمك يا رب من الجب الاسفل.	55 Я візвав твоє ім’я, Господи, із глибокої ями.
56 لصوتي سمعت. لا تستر اذنك عن زفرتي عن صياحي.	56 Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»
57 دنوت يوم دعوتك. قلت لا تخف.	57 Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».
58 خاصمت يا سيد خصومات نفسي. فككت حياتي.	58 Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.
59 رأيت يا رب ظلمي. اقم دعواي.	59 О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!
60 رأيت كل نقمتهم كل افكارهم عليّ.	60 Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.
61 سمعت تعييرهم يا رب كل افكارهم عليّ	61 Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.
62 كلام مقاوميّ ومؤامرتهم عليّ اليوم كله.	62 Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.
63 انظر الى جلوسهم ووقوفهم انا اغنيتهم	63 Чи вони сидять, чи встають, глянь: я — їхня глумлива пісня.
64 رد لهم جزاء يا رب حسب عمل اياديهم.	64 Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.
65 اعطهم غشاوة قلب لعنتك لهم.	65 Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!
66 اتبع بالغضب واهلكهم من تحت سموات الرب	66 Ти гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.