Marcus 12

NOVA VULGATA	Біблія
1 Et coepit illis in parabolis loqui: “ Vineam pastinavit ho mo etcircumdedit saepem et fodit lacum et aedificavit turrim et locavit eam agricoliset peregre profectus est.	1 І почав до них промовляти притчами: Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від’їхав на чужину.
2 Et misit ad agricolas in tempore servum, ut abagricolis acciperet de fructu vineae;	2 І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.
3 qui apprehensum eum caeciderunt etdimiserunt vacuum.	3 Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.
4 Et iterum misit ad illos alium servum; et illum in capitevulneraverunt et contumeliis affecerunt.	4 І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.
5 Et alium misit, et illum occiderunt,et plures alios, quosdam caedentes, alios vero occidentes.	5 Ще іншого він послав, а вони того — вбили. Та й багато інших — їх вони або побили, або повбивали.
6 Adhuc unum habebat,filium dilectum. Misit illum ad eos novissimum dicens: “Reverebuntur filiummeum”.	6 Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.
7 Coloni autem illi dixerunt ad invicem: “Hic est heres. Venite,occidamus eum, et nostra erit hereditas”.	7 Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб’ємо і його, то й спадщина буде наша.
8 Et apprehendentes eum occideruntet eiecerunt extra vineam.	8 І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.
9 Quid ergo faciet dominus vineae? Veniet et perdetcolonos et dabit vineam aliis.	9 Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.
10 Nec Scripturam hanc legistis: “Lapidem quemreprobaverunt aedificantes, hic factus est in caput anguli;	10 Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.
11 a Domino factum est istud et est mirabile in oculis nostris”? ”.	11 Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!
12 Et quaerebant eum tenere et timuerunt turbam; cognoverunt enim quoniam ad eosparabolam hanc dixerit. Et relicto eo abierunt.	12 І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.
13 Et mittunt ad eum quosdam ex pharisaeis et herodianis, ut eum caperent inverbo.	13 Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.
14 Qui venientes dicunt ei: “ Magister, scimus quia verax es et noncuras quemquam; nec enim vides in faciem hominum, sed in veritate viam Deidoces. Licet dare tributum Caesari an non? Dabimus an non dabimus? ”.	14 Прийшли ті й кажуть до нього: Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?
15 Quisciens versutiam eorum ait illis: “ Quid me tentatis? Afferte mihi denarium,ut videam ”.	15 Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив.
16 At illi attulerunt. Et ait illis: “ Cuius est imago haec etinscriptio? ”. Illi autem dixerunt ei: “ Caesaris ”.	16 Вони й принесли. І каже їм: Чий це образ і напис? — Кесарів, — ті йому відповідають.
17 Iesus autem dixitillis: “ Quae sunt Caesaris, reddite Caesari et, quae sunt Dei, Deo ”. Etmirabantur super eo.	17 Тоді Ісус промовив до них: Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові — що Боже. І вони дивувались йому.
18 Et veniunt ad eum sadducaei, qui dicunt resurrectionem non esse, etinterrogabant eum dicentes:	18 І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання:
19 “ Magister, Moyses nobis scripsit, ut si cuiusfrater mortuus fuerit et reliquerit uxorem et filium non reliquerit, accipiatfrater eius uxorem et resuscitet semen fratri suo.	19 Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.
20 Septem fratres erant: etprimus accepit uxorem et moriens non reliquit semen;	20 Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.
21 et secundus accepit eamet mortuus est, non relicto semine; et tertius similiter;	21 Узяв її другий — і помер, не лишивши потомства; так само і третій.
22 et septem nonreliquerunt semen. Novissima omnium defuncta est et mulier.	22 Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.
23 In resurrectione,cum resurrexerint, cuius de his erit uxor? Septem enim habuerunt eam uxorem ”.	23 При воскресінні, як вони воскреснуть, — котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку.
24 Ait illis Iesus: “ Non ideo erratis, quia non scitis Scripturas nequevirtutem Dei?	24 Ісус же сказав їм: Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?
25 Cum enim a mortuis resurrexerint, neque nubent neque nubentur,sed sunt sicut angeli in caelis.	25 Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.
26 De mortuis autem quod resurgant, nonlegistis in libro Moysis super rubum, quomodo dixerit illi Deus inquiens: “Egosum Deus Abraham et Deus Isaac et Deus Iacob”?	26 А про мертвих — що вони воскреснуть — хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!
27 Non est Deus mortuorum sedvivorum! Multum erratis ”.	27 Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся.
28 Et accessit unus de scribis, qui audierat illos conquirentes, videns quoniambene illis responderit, interrogavit eum: “ Quod est primum omnium mandatum?”.	28 Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: Яка перша з усіх заповідей?
29 Iesus respondit: “ Primum est: “Audi, Israel: Dominus Deus nosterDominus unus est,	29 Ісус відповів: Перша — Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний,
30 et diliges Dominum Deum tuum ex toto corde tuo et ex totaanima tua et ex tota mente tua et ex tota virtute tua”.	30 і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.
31 Secundum est illud:“Diliges proximum tuum tamquam teipsum”. Maius horum aliud mandatum non est”.	31 А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає.
32 Et ait illi scriba: “ Bene, Magister, in veritate dixisti: “Unusest, et non est alius praeter eum;	32 І сказав йому книжник: Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він — Єдиний, і що нема іншого, крім нього.
33 et diligere eum ex toto corde et ex totointellectu et ex tota fortitudine” et: “Diligere proximum tamquam seipsum”maius est omnibus holocautomatibus et sacrificiis ”.	33 А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви.
34 Et Iesus videns quodsapienter respondisset, dixit illi: “ Non es longe a regno Dei ”. Et nemoiam audebat eum interrogare.	34 Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: Ти недалеко від Божого Царства. І ніхто не смів більше його запитувати.
35 Et respondens Iesus dicebat docens in templo: “ Quomodo dicunt scribaeChristum filium esse David?	35 Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: Як можуть книжники казати, що Христос — син Давидів?
36 Ipse David dixit in Spiritu Sancto: “Dixit Dominus Domino meo: Sede a dextris meis, donec ponam inimicos tuos sub pedibus tuis”.	36 Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.
37 Ipse David dicit eum Dominum, et unde est filius eius? ”. Et multa turbaeum libenter audiebat.	37 Сам Давид зве його Господом; як же тоді він — його син? І багато людей слухало його радо.
38 Et dicebat in doctrina sua: “ Cavete a scribis, qui volunt in stolisambulare et salutari in foro	38 І він говорив у своїм повчанні: Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,
39 et in primis cathedris sedere in synagogis etprimos discubitus in cenis;	39 перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,
40 qui devorant domos viduarum et ostentant prolixasorationes. Hi accipient amplius iudicium ”.	40 що з’їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд.
41 Et sedens contra gazophylacium aspiciebat quomodo turba iactaret aes ingazophylacium; et multi divites iactabant multa.	41 І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.
42 Et cum venisset una viduapauper, misit duo minuta, quod est quadrans.	42 І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.
43 Et convocans discipulos suos aitillis: “ Amen dico vobis: Vidua haec pauper plus omnibus misit, qui miseruntin gazophylacium:	43 І прикликавши своїх учнів, сказав їм: Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню.
44 Omnes enim ex eo, quod abundabat illis, miserunt; haec verode penuria sua omnia, quae habuit, misit, totum victum suum ”.	44 Усі бо кидали з свого надміру, вона ж: з убозтва свого все, що мала, вкинула, — увесь свій прожиток.