Psalmi 28

NOVA VULGATA	Біблія
1 David. Ad te, Domine, clamabo; Deus meus, ne sileas a me. Ne quando taceas a me, et assimilabor descendentibus in lacum.	1 Давида. До тебе, Господи, взиваю; моя скеле, не одвертайсь мовчки від мене, щоб я не став, як ті, що в могилу сходять, коли ти відцураєшся від мене.
2 Exaudi vocem deprecationis meae, dum clamo ad te, dum extollo manus meas ad templum sanctum tuum.	2 Почуй, о Господи, голос мого благання, коли до тебе я взиваю, коли здіймаю мої руки до святого твого храму.
3 Ne simul trahas me cum peccatoribus et cum operantibus iniquitatem. Qui loquuntur pacem cum proximo suo, mala autem in cordibus eorum.	3 Не погуби мене з грішниками, з тими, що чинять беззаконня, що на словах мирні з ближніми своїми; на серці ж зло в них.
4 Da illis secundum opera eorum et secundum nequitiam adinventionum ipsorum. Secundum opus manuum eorum tribue illis, redde retributionem eorum ipsis.	4 Воздай їм, Господи, за їхніми ділами і за злобою вчинків їхніх. За ділом рук їхніх дай їм, — поверни їм те, що вчинили.
5 Quoniam non intellexerunt opera Domini et opus manuum eius, destruet illos et non aedificabit eos.	5 Вони бо не зважають на Господні вчинки і на рук його діло, — нехай отже їх зруйнує і більш не відбудує.
6 Benedictus Dominus, quoniam exaudivit vocem deprecationis meae;	6 Благословен Господь, бо він почув голос мого благання.
7 Dominus adiutor meus et protector meus, in ipso speravit cor meum, et adiutus sum, et exsultavit cor meum, et in cantico meo confitebor ei.	7 Господь — то моя сила й щит мій! На нього уповало моє серце, і допомоги зазнав я; тим і радіє моє серце, і я його вихваляю піснею моєю.
8 Dominus fortitudo plebi suae, et refugium salvationum christi sui est.	8 Господь — народу свого сила, він рятівна твердиня помазаника свого.
9 Salvum fac populum tuum et benedic hereditati tuae et pasce eos et extolle illos usque in aeternum.	9 Спаси народ твій і благослови твою спадщину, паси й носи їх повік-віки.