Psalms 74

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 A maskil of Asaph. I Why, God, have you cast us off forever? Why does your anger burn against the sheep of your pasture?	1 Маскіл. Асафа. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?
2 Remember your flock that you gathered of old, the tribe you redeemed as your very own. Remember Mount Zion where you dwell.	2 Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість, гору Сіон, на котрій ти осівся.
3 Turn your steps toward the utter ruins, toward the sanctuary devastated by the enemy.	3 Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.
4 Your foes roared triumphantly in your shrine; they set up their own tokens of victory.	4 Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.
5 They hacked away like foresters gathering boughs, swinging their axes in a thicket of trees.	5 Неначе той, що в гущавині сокирою махає,
6 They smashed all your engraved work, pounded it with hammer and pick.	6 вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.
7 They set your sanctuary on fire; the abode of your name they razed and profaned.	7 Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.
8 They said in their hearts, "Destroy them all! Burn all the shrines of God in the land!"	8 Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів!
9 Now we see no signs, we have no prophets, no one who knows how long.	9 Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.
10 How long, O God, shall the enemy jeer? Shall the foe revile your name forever?	10 Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім’я?
11 Why draw back your right hand, why keep it idle beneath your cloak?	11 Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?
12 Yet you, God, are my king from of old, winning victories throughout the earth.	12 Таж ти, о Боже, — цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.
13 You stirred up the sea in your might; you smashed the heads of the dragons on the waters.	13 Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.
14 You crushed the heads of Leviathan, tossed him for food to the sharks.	14 Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,
15 You opened up springs and torrents, brought dry land out of the primeval waters.	15 Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.
16 Yours the day and yours the night; you set the moon and sun in place.	16 Твій — день і твоя — ніч. Ти сотворив світила й сонце,
17 You fixed all the limits of the earth; summer and winter you made.	17 ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
18 Remember how the enemy has jeered, O LORD, how a foolish people has reviled your name.	18 Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім’я.
19 Do not surrender to beasts those who praise you; do not forget forever the life of your afflicted.	19 Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.
20 Look to your covenant, for the land is filled with gloom; the pastures, with violence.	20 Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
21 Let not the oppressed turn back in shame; may the poor and needy praise your name.	21 Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий, нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім’я.
22 Arise, God, defend your cause; remember the constant jeers of the fools.	22 Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
23 Do not ignore the clamor of your foes, the unceasing uproar of your enemies.	23 Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.