Psalms 10

KING JAMES BIBLE	Біблія
1 Why standest thou afar off, O LORD? why hidest thou thyself in times of trouble?	1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?
2 The wicked in his pride doth persecute the poor: let them be taken in the devices that they have imagined.	2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.
3 For the wicked boasteth of his heart's desire, and blesseth the covetous, whom the LORD abhorreth.	3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.
4 The wicked, through the pride of his countenance, will not seek after God: God is not in all his thoughts.	4 Говорить грішник у своїй буті: «Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.
5 His ways are always grievous; thy judgments are far above out of his sight: as for all his enemies, he puffeth at them.	5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх — він сміхом збуває.
6 He hath said in his heart, I shall not be moved: for I shall never be in adversity.	6 Він каже в своїм серці: «Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.»
7 His mouth is full of cursing and deceit and fraud: under his tongue is mischief and vanity.	7 Уста в нього — повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.
8 He sitteth in the lurking places of the villages: in the secret places doth he murder the innocent: his eyes are privily set against the poor.	8 Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.
9 He lieth in wait secretly as a lion in his den: he lieth in wait to catch the poor: he doth catch the poor, when he draweth him into his net.	9 Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.
10 He croucheth, and humbleth himself, that the poor may fall by his strong ones.	10 Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.
11 He hath said in his heart, God hath forgotten: he hideth his face; he will never see it.	11 Каже у своїм серці: «Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.»
12 Arise, O LORD; O God, lift up thine hand: forget not the humble.	12 Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!
13 Wherefore doth the wicked contemn God? he hath said in his heart, Thou wilt not require it.	13 Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: «Ти не каратимеш ніколи!»
14 Thou hast seen it; for thou beholdest mischief and spite, to requite it with thy hand: the poor committeth himself unto thee; thou art the helper of the fatherless.	14 Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті — ти поміч.
15 Break thou the arm of the wicked and the evil man: seek out his wickedness till thou find none.	15 Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.
16 The LORD is King for ever and ever: the heathen are perished out of his land.	16 Господь — цар на віки вічні, зникли погани з його землі.
17 LORD, thou hast heard the desire of the humble: thou wilt prepare their heart, thou wilt cause thine ear to hear:	17 Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,
18 To judge the fatherless and the oppressed, that the man of the earth may no more oppress.	18 щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.