| 1 Не кой лиха, то й не підпадеш під владу лиха. |
| 2 Відступись від неправди, то й вона тебе полишить. |
| 3 Сину, не сій у борознах несправедливости, щоб усемеро з них не пожав. |
| 4 Не проси у Господа влади, ані в царя — престолу слави. |
| 5 Не виправдуйся перед Господом, не мудруй перед царем. |
| 6 Не силкуйся стати суддею, як викорінити неправду неспроможен, щоб не злякався ти перед вельможним і правоти своєї не ущербив. |
| 7 Не гріши проти збірноти міської, не понижуй себе у натовпі. |
| 8 Не впадай двічі у гріх, бо і в одному не будеш безвинним. |
| 9 Не кажи: «Бог узгляднить многоту дарів моїх і мої приносини Бог Всевишній прийме!» |
| 10 Не будь недбалий у молитві; не занедбуй давати милостиню. |
| 11 Не зневажай людину, якій гірко на душі, — бо той, хто понижує, той і підносить. |
| 12 Не куй ложі на брата свого й другові не кой такого. |
| 13 Не бреши ніякою брехнею: нічого доброго з того не вийде. |
| 14 Не галасуй у громаді старших; не молися повторенням слів. |
| 15 Покинь нехіть до тяжкої праці й до хліборобства, що його Всевишній установив. |
| 16 Не вчислюйсь у грішну многоту: пам’ятай, що гнів не забариться. |
| 17 Глибоко смири свою душу: вогонь бо й хробацтво — кара нечестивим. |
| 18 Не обмінюй друга за гроші, ані рідного брата за золото офірське. |
| 19 Не цурайся мудрої й доброї жінки: ласка її понад золото. |
| 20 Не кривдь слугу, що працює чесно, ані наймита, що віддано служить. |
| 21 Розумного слугу хай душа твоя злюбить: свободи його не позбав. |
| 22 Маєш скотину? Пильнуй її. Корисна тобі? Тримай її. |
| 23 Є в тебе діти? Виховуй їх і вже змалку роби гнучким їхній карк. |
| 24 Є в тебе дочки? Дбай про їхнє тіло і не дивися на них занадто весело. |
| 25 Видай дочку твою, і велике діло зробиш, — та віддай її за чоловіка розумного. |
| 26 Є в тебе жінка до душі? Не відкидай її. Коли ж не мила тобі — не покладайсь на неї. |
| 27 Усім твоїм серцем прославляй свого батька і не забувай про болі матері твоєї. |
| 28 Пам’ятай, що вони привели тебе на світ: чим заплатиш за те, що для тебе вони вчинили? |
| 29 Усією душею Господа шануй і священиків його поважай. |
| 30 Що сили твоєї — люби свого Творця і служителів його не полишай. |
| 31 Страхайся Господа та ієрея шануй; його частку давай йому, як воно тобі звелено: первоплід, провинну жертву й дар лопатки, посвятну жертву й первоврожай священний. |
| 32 А й бідному простягни свою руку, щоб завершилось твоє благословення. |
| 33 Дар милосердя подай усякому живому, а й мертвому не відмов твоєї ласки. |
| 34 Не цурайся тих, що плачуть, і сумуй з тими, що у смутку. |
| 35 Не вагайсь відвідати хворого — люблений будеш за те. |
| 36 У всіх ділах твоїх пам’ятай про твою кончину — повіки не згрішиш. |