Римлян 14

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки.	1 Немощного в вере принимайте без споров о мнениях.
2 Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину.	2 Ибо иной уверен, [что можно] есть все, а немощный ест овощи.
3 Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв.	3 Кто ест, не уничижай того, кто не ест; и кто не ест, не осуждай того, кто ест, потому что Бог принял его.
4 Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.	4 Кто ты, осуждающий чужого раба? Перед своим Господом стоит он, или падает. И будет восставлен, ибо силен Бог восставить его.
5 Один відрізняє день від дня, для іншого ж — кожний день однаковий. Кожний нехай виробить собі певність думки.	5 Иной отличает день от дня, а другой судит о всяком дне [равно]. Всякий [поступай] по удостоверению своего ума.
6 Хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові.	6 Кто различает дни, для Господа различает; и кто не различает дней, для Господа не различает. Кто ест, для Господа ест, ибо благодарит Бога; и кто не ест, для Господа не ест, и благодарит Бога.
7 Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе:	7 Ибо никто из нас не живет для себя, и никто не умирает для себя;
8 бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні.	8 а живем ли--для Господа живем; умираем ли--для Господа умираем: и потому, живем ли или умираем, --[всегда] Господни.
9 На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.	9 Ибо Христос для того и умер, и воскрес, и ожил, чтобы владычествовать и над мертвыми и над живыми.
10 Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим,	10 А ты что осуждаешь брата твоего? Или и ты, что унижаешь брата твоего? Все мы предстанем на суд Христов.
11 бо написано: «Як живу я, — каже Господь, — кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.»	11 Ибо написано: живу Я, говорит Господь, предо Мною преклонится всякое колено, и всякий язык будет исповедывать Бога.
12 Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.	12 Итак каждый из нас за себя даст отчет Богу.
13 Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав.	13 Не станем же более судить друг друга, а лучше судите о том, как бы не подавать брату [случая к] преткновению или соблазну.
14 Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте.	14 Я знаю и уверен в Господе Иисусе, что нет ничего в себе самом нечистого; только почитающему что-либо нечистым, тому нечисто.
15 Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов’ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос.	15 Если же за пищу огорчается брат твой, то ты уже не по любви поступаешь. Не губи твоею пищею того, за кого Христос умер.
16 Не виставляйте вашого добра на зневагу.	16 Да не хулится ваше доброе.
17 Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.	17 Ибо Царствие Божие не пища и питие, но праведность и мир и радость во Святом Духе.
18 Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.	18 Кто сим служит Христу, тот угоден Богу и [достоин] одобрения от людей.
19 Дбаймо, отже, запопадливо про те, що веде до миру та до взаємного збудування.	19 Итак будем искать того, что служит к миру и ко взаимному назиданию.
20 Не руйнуй ради їжі Божого діла. Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу.	20 Ради пищи не разрушай дела Божия. Все чисто, но худо человеку, который ест на соблазн.
21 Добре не їсти м’яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся б.	21 Лучше не есть мяса, не пить вина и не [делать] ничего [такого], отчего брат твой претыкается, или соблазняется, или изнемогает.
22 Ту віру, що ти маєш, тримай її про себе перед Богом. Щасливий той, хто не має викидів сумління в тому, що задумує робити.	22 Ты имеешь веру? имей ее сам в себе, пред Богом. Блажен, кто не осуждает себя в том, что избирает.
23 А хто вагається, той, коли їсть, уже засуджений, бо не робить в добрій вірі; все бо, що не з віри, — гріх.	23 А сомневающийся, если ест, осуждается, потому что не по вере; а все, что не по вере, грех.