Римлян 13

¹ Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом.

² Тим то, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають.

³ Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї;

⁴ вона бо — слуга Божий, тобі на добро. А як ти чиниш зло, то бійся, бо недарма меч носить; вона — Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло.

⁵ Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління.

⁶ Через це бо платите й податки, бо то службовці Божі, що лише того й пильнують.

⁷ Тож дайте кожному належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому острах — острах, кому честь — честь.

⁸ Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон.

⁹ Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого.»

¹⁰ Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, — виконання закону.

¹¹ Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували.

¹² Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла.

¹³ Як день, — поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах;

¹⁴ але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей.