Второзаконня 33

¹ А ось благословення, яким Мойсей, чоловік Божий, поблагословив синів Ізраїля перед своєю смертю.

² Він промовив: Господь прийшов із Синаю, явивсь нам із Сеїру; засяяв з гори Парану, прийшов із Меріва-Кадешу. А з його правиці вогонь палає.

³ Справді ж він любить народи. Всі їхні святі в твоїй руці, вони припали до твоїх ніг, і зважають на твої слова;

⁴ Закон, що його заповідав нам Мойсей. Його насліддя — громада Якова.

⁵ І цар постав у Єшуруні, коли збиралися голови народу, ізраїльські покоління разом.

⁶ Нехай живе Рувим, нехай не вмирає, хоч не буде його багато.

⁷ А це для Юди — і промовив: Вислухай, Господи, голос Юди і приведи його до свого народу; він борониться власними руками, прийди йому з допомогою проти ворогів.

⁸ Про Леві ж сказав: Дай твої Туммім Леві, і твої Урім — чоловікові, побожному супроти тебе, — що його випробував єси при Массі, що з ним став єси на прю біля вод Меріви;

⁹ Він же про батька-матір мовив: Я довго їх не бачив! Він не визнав своїх братів і власних дітей не визнав; але слово твоє зберегли; дотримуються твого союзу.

¹⁰ Вони навчають Якова твоїх звичаїв, Ізраїля закону твого; приносять кадило перед тобою, всепалення на жертовнику твоєму.

¹¹ Благослови, Господи, його зусилля, і праця рук його нехай буде тобі угодна; розторощи крижі його ворогам, і тим, що його ненавидять, щоб вони більше не встали.

¹² А про Веніямина мовив: Пестун Господень живе безпечно! Всевишній захищає щодня його, та й живе в нього в обіймах.

¹³ Про Йосифа так сказав: Благословенна Господом земля його найціннішими дарами неба вгорі і безоднями, що лежать унизу.

¹⁴ Найкращими плодами сонця, найкращим урожаєм місяців;

¹⁵ Найкращим, що тільки е, предковічних гір, усім достатком горбів відвічних;

¹⁶ І всіма скарбами землі, й усім, що в надрах її; і ласка того, хто живе в кущі, нехай на голову Йосифа зійде, на тім’я благословенного між братами.

¹⁷ Первенця-бугая велич у нього, роги у нього, як роги в буйвола; ними він битиме народи аж до країв світу. Такі сили-силенні Ефраїма, та тисячі Манассії.

¹⁸ Про Завулона ж мовив: Радуйся, Завулоне, у твоїх виправах, а ти, Іссахаре, у твоїх наметах!

¹⁹ Вони кличуть народи на гору, і там приносять справедливі жертви; бо вони ссуть багатства моря і скриті в піску скарби.

²⁰ А про Гада говорив: Благословен той, хто поширює Гада! Він, наче лев, розлігся, і роздирає рам’я та тім’я.

²¹ Собі він вибрав щонайкращу частку, там, де княжа частка, був захований; і як зібралися князі народу, сповнив Господню справедливість і рішення його над Ізраїлем.

²² Про Дана ж мовив: Дан — це левеня, що вискакує з Башану.

²³ Про Нафталі сказав: Нафталі ласкою ситий, сповнений Господнього благословення; півднем і заходом хай заволодіє.

²⁴ Про Ашера говорив: Благословен Ашер поміж синами; нехай улюблений буде між братами, нехай в олії миє свої ноги.

²⁵ Твої засуви нехай будуть із заліза та криці, і сила твоя — як дні твої.

²⁶ Немає такого другого, як Бог Єшуруна! Він летить у небесах тобі на допомогу, у своїй величі на хмарах.

²⁷ Прибіжище твоє — Бог предвічний, підпора — руки віковічні; він прогнав ворога перед тобою, і сказав: Знищ!

²⁸ Ізраїль живе собі безпечно, джерело Якова — окремо, в землі, багатій хлібом та вином, де з неба скрапує роса.

²⁹ Блажен єси, Ізраїлю! Котрий народ такий, як ти, якого б вирятував Господь, щит допомоги твоєї і меч твоєї слави? Тобі будуть леститись твої вороги, а ти ступатимеш по їхніх висотах.»