Второзаконня 25

¹ «Коли виникне спір між людьми, й вони прийдуть до суду та й їх розсудять — праведного оправдають, а винуватого засудять;

² і як винуватий заслугує на кару, то нехай суддя звелить простягнути його на землі й покарати перед очима всіх числом ударів відповідно до його провини.

³ Сорок ударів можна дати, не більше, щоб, бува, якщо б завдано йому більше ударів, ніж ці приписані, твій брат не був понижений перед твоїми очима.

⁴ Не зав’язуй рота волові, який молотить.

⁵ Коли брати живуть укупі, й один з них умре й у нього не буде сина, то жінці померлого не можна вийти заміж за чужого чоловіка: дівер її мусить увійти до неї й узяти її собі за жінку.

⁶ І первенець, що його вона вродить, прийме ім’я померлого брата, щоб не зникло з Ізраїля його ім’я.

⁷ Якщо ж той чоловік не схоче взяти за себе жінку свого брата, то вона піде до брами, до старших, і скаже: Брат мого мужа не хоче зберегти ім’я свого брата в Ізраїлі; він не хоче виконати свого діверського обов’язку супроти мене.

⁸ Тоді старші його міста покличуть його і скажуть йому, що треба; і коли він упреться й скаже: Не хочу брати її собі за жінку, —

⁹ тоді ця жінка приступить до нього перед очима старших, зніме з його ноги обув’я, плюне йому межи очі й голосно об’явить: Так обходяться з чоловіком, який не хоче збудувати дому своєму братові.

¹⁰ І прозвуть його в Ізраїлі: Дім Босого.

¹¹ Коли два чоловіки б’ються між собою і жінка котрогось із них прибіжить, щоб визволити свого чоловіка з-під руки того, що б’є його, та простягне руку й ухопить його природне тіло, —

¹² мусиш одрубати їй руку; очі твої не помилують її.

¹³ Не смієш тримати в себе в торбі подвійного каміння для ваги, великого й малого.

¹⁴ Не буде в тебе в господі подвійної мірки, великої й малої.

¹⁵ Правдиве й вірне каміння мусить бути в тебе для ваги; справедлива й вірна мірка мусить бути в тебе, щоб ти довго жив на світі, на цій землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати;

¹⁶ огидний бо перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто таке робить, кожен, хто творить кривду.

¹⁷ Пам’ятай, що вчинив з тобою Амалек у дорозі, після виходу з Єгипту,

¹⁸ як він напав на тебе в дорозі й висік у тебе в затиллі всіх знеможених, тоді, коли ти сам був стомлений і знесилений; і він не боявся Бога!

¹⁹ Тож як Господь, Бог твій, дасть тобі спокій від усіх ворогів довкола тебе, в землі, що її Господь, твій Бог, хоче тобі дати в наслідну власність, мусиш стерти з-під небес пам’ять про Амалека. Не забудь же!»