Матей 5

¹ Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні;

² а він, відкривши уста, почав навчати їх:

³ «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

⁴ Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.

⁵ Блаженні засмучені, бо будуть утішені.

⁶ Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться.

⁷ Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.

⁸ Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.

⁹ Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

¹⁰ Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

¹¹ Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.

¹² Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами.

¹³ Ви — сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба — викинути її геть, щоб топтали люди.

¹⁴ Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори.

¹⁵ І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті.

¹⁶ Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.

¹⁷ Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити.

¹⁸ Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.

¹⁹ Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві.

²⁰ Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне.

²¹ Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб’є, той підпаде судові.

²² А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! — той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! — той підпаде під вогонь пекельний.

²³ Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе,

²⁴ зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій.

²⁵ Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю.

²⁶ Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.

²⁷ Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.

²⁸ А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці.

²⁹ І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло.

³⁰ І коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло.

³¹ Сказано теж: Хто відпускає свою жінку, хай дасть їй лист розвідний.

³² А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, — хіба у випадку розпусти, — той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб.

³³ Ви чули теж, що було сказано давнім: Не клянись неправдиво, і виконаєш твої клятви Господеві.

³⁴ А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога;

³⁵ ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя.

³⁶ Та й головою твоєю теж не клянися, бо не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним.

³⁷ Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, — а що більше цього, те від лихого.

³⁸ Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб.

³⁹ А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу.

⁴⁰ Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ.

⁴¹ І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві.

⁴² Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

⁴³ Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого.

⁴⁴ А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас;

⁴⁵ таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних.

⁴⁶ Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять?

⁴⁷ І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять?

⁴⁸ Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.»