SCRUTATIO

Lunedi, 13 ottobre 2025 - Beata Alessandrina Maria da Costa ( Letture di oggi)

Матей 13


font

1Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря.2І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.3Він говорив до них численними притчами, кажучи: «От вийшов сіяч сіяти.4І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.5Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.6Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.7Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,8Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.9Хто має вуха, нехай слухає.»10І приступили його учні й сказали до нього: «Чому ти притчами до них говориш?»11А він у відповідь сказав їм: «Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.12Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.13Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.14На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, —15бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, — щоб я зцілив їх.16Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, — бо чують.17Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.18Слухайте, отже, притчу про сіяча.19До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.20А той, хто був сприйняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,21але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.22А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.23Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, — це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.»24Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.25Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.26Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.27Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?28Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?29Ні! — каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.30Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.»31Іншу притчу він подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.32Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.»33Ще іншу притчу повідав їм: «Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.» —34Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого,34щоб збулося сказане пророком: «Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.»36Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: «Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.»37А він у відповідь сказав їм: «Той, хто сіє добре зерно — це Син Чоловічий;38поле — це світ; добре зерно — це сини Царства; а кукіль — це сини лукавого;39ворог, що його посіяв — це диявол; жнива — це кінець світу; женці — це ангели.40Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу:41Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,42і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.43І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!44Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.45Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел.46Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.47Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.48Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.49Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і50кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.51Чи ви це все зрозуміли?» — «Так!» — йому відповіли.52Тоді сказав їм: «Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.»53Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.54Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: «Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?55Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?56І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?»57І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: «Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.»58І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри.