Йова 35

¹ Елігу почав говорити далі й мовив:

² «Невже оце тобі здається справедливим, | а ще й казав ти: , ,Я праведний перед Богом.

³ Коли ж казатимеш: «Що тобі до того, | і що я чиню тобі, коли грішу? —

⁴ то я дам відповідь тобі | і друзям твоїм з тобою.

⁵ Глянь лиш на небо й подивися! | Зирни на хмари, вони вищі від тебе!

⁶ Коли грішиш, то що йому заподієш? | Коли провин твоїх багато, що йому скоїш?

⁷ Коли ти праведний, то що даєш йому? | Або що він бере з руки у тебе?

⁸ Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти, | а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна.

⁹ Від превеликого утиску кричать люди | і лементують від насильства можних.

¹⁰ Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель, | що вночі дає пісні?

¹¹ Він більш нас, ніж звірів земних, навчає, | і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює.

¹² Хоч і кричать там, він не відповідає | з-за гордині злочинців.

¹³ До справжньої бо марноти Бог не прислухається, | Всесильний на те не зважає.

¹⁴ Тим менше, коли ото ти кажеш, | що ти його не сприймаєш! | Суд готовий перед його обличчям, | він жде й на тебе!

¹⁵ От і тепер, коли гнів його не став карою, | і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, —

¹⁶ то всетаки Іов даремно уста розтуляє | і в невіданні слова множить.“