Неємії 13

Біблія	NEW JERUSALEM
1 Того дня читано, щоб народ чув, книгу закона Мойсея, та знайдено в ній написане, що ні аммоній, ні моавитянин не можуть увійти в громаду Божу повіки	1 At that time they were reading to the people from the Book of Moses, when they found this written in it,'No Ammonite or Moabite is to be admitted to the assembly of God, and this is for al time,
2 тому, що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом та водою, а найняли проти них Валаама, щоб прокляв їх, — але Бог наш перемінив прокльон у благословення.	2 since they did not come to meet the Israelites with bread and water, and even hired Balaam to opposethem by cursing them; but our God turned the curse into a blessing.'
3 Отож, почувши цей закон, відлучили вони всіх мішанців від Ізраїля.	3 Having heard the Law, they excluded al foreigners from Israel.
4 Ще перед тим священик Еліяшів, поставлений над кімнатами дому Бога нашого, родич Товії,	4 Earlier, Eliashib the priest, who was in charge of the rooms of the Temple of our God, and who wasclose to Tobiah,
5 приготував для нього велику кімнату, де раніш складано хлібні приноси, ладан, посуд, десятини хліба, нового вина й олії, що за законом належали левітам, співцям та воротарям, і приноси для священиків.	5 had provided him with a large room where they previously used to store the meal offerings, incense,utensils, tithes of corn, wine and oil, that is, the part of the Levites, singers and gatekeepers, and thecontributions for the priests.
6 Але під час цього мене не було в Єрусалимі, бо тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я повернувся до царя, але за деякий час відпросивсь я у царя,	6 While al this was going on I was away from Jerusalem, for in the thirty-second year of Artaxerxes kingof Babylon I had gone to see the king. But after some time I asked the king for permission to leave,
7 прийшов до Єрусалиму й довідався я про те зло, яке зробив Еліяшів для Товії, приготувавши йому кімнату в дворах дому Божого,	7 and returned to Jerusalem, where I learned about the crime which Eliashib had committed for Tobiah'sbenefit, by providing him with a room in the courts of the Temple of God.
8 і дуже прикро мені стало, і я повикидав геть із кімнати всі хатні речі Товії,	8 I was extremely displeased and threw al Tobiah's household goods out of the room and into thestreet.
9 і наказав очистити кімнати, і велів повносити туди знову посуд дому Божого, приноси й ладан.	9 I then gave orders for the room to be purified, and had the utensils of the Temple of God, the mealofferings and the incense, all replaced.
10 Довідавсь я також, що часток левітам не давали й що левіти та співці, які мали виконувати службу, порозбігались, кожний на своє поле.	10 I also learned that the Levites had not been receiving their al ocations, as a result of which theLevites and singers who performed the liturgy had al withdrawn to their farms.
11 І заходивсь я докоряти начальникам і сказав: «Чому занедбано дім Божий?» І зібравши їх, поставив я їх на їхнє місце.	11 I then reprimanded the officials. 'Why is the Temple of God deserted?' I asked. And I col ected themtogether again and brought them back to their posts;
12 Тоді всі юдеї стали приносити до складів десятину хліба, нового вина та олії.	12 and al Judah then delivered the tithe of corn, wine and oil to the storehouses.
13 Над складами поставив я Шелемію, священика, та Цадока, книжника, та Педаю з левітів, а при них Ханана, сина Заккура, сина Маттанії, бо їх уважали за певних. На них був обов’язок розділювати своїм братам.	13 As supervisors of the storehouses I appointed Shelemiah the priest, Zadok the scribe, Pedaiah oneof the Levites and, as their assistant, Hanan son of Zaccur, son of Mattaniah, since they were consideredreliable people; their duty was to make the distributions to their kinsmen.
14 Згадай про мене за це, Боже мій, і не забудь добрих моїх діл, що я вчинив для дому Бога мого й для служби при ньому.	14 Remember me for this, my God, and do not blot out the good deeds which I have done for theTemple of my God and its observances!
15 Того часу побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть у винодавлях, возять снопи, навантаживши ними ослів, а також вином, виноградом, фіґами й усяким тягарем, і приставляють у Єрусалим суботнього дня, і я їм докоряв за день, в який продавали вони свою живність.	15 At the same time I saw people in Judah treading the winepress, bringing in sacks of grain andloading donkeys on the Sabbath; they were also bringing wine, grapes, figs and every kind of merchandise intoJerusalem on the Sabbath day. So I forbade them to sel the food.
16 Та й тирійці жили в нім і привозили рибу та усякий крам і продавали в суботу юдеям, і то в Єрусалимі.	16 Tyrians living there were bringing in fish and every kind of merchandise which they were sel ing tothe Judaeans on the Sabbath in Jerusalem itself.
17 То я докоряв вельможам юдейським і сказав їм: «Яке ж погане діло ви робите, осквернюючи день суботній!	17 So I also reprimanded the leading men of Judah, saying to them, 'What a wicked way to behave,profaning the Sabbath day!
18 Чи ж не так чинили батьки ваші, за що послав Бог нащ на нас і на це місто все те лихо? А ви ще збільшуєте гнів на Ізраїля осквернюючи суботу!»	18 Was this not exactly what your ancestors did, with the result that our God brought al this miserydown on us and on this city? And now you are adding to the wrath hanging over Israel by profaning the Sabbathyourselves!'
19 Після цього, коли в єрусалимських брамах сутеніло перед суботою, я наказав зачинити двері та звелів їх не відчиняти, аж доки не мине субота, й поставив коло воріт деяких моїх слуг, щоб ніяка вантага не приходила в день суботній.	19 So when the gates of Jerusalem were getting dark at the approach of the Sabbath, I gave orders forthe doors to be shut and directed that they were not to be opened again until the Sabbath was over. I stationedsome of my attendants at the gates to make sure that no merchandise was brought in on the Sabbath day.
20 Ось чому крамарі та продавці всякого краму не раз і не два ночували поза Єрусалимом.	20 So the traders and dealers in goods of al kinds spent the night outside Jerusalem once or twice,
21 Але я остерігав їх і сказав їм: «Чого ви ночуєте перед муром? Якщо це вчините ще раз, я накладу на вас руку.» Від того часу вони не приходили в суботу.	21 until I reprimanded them. I said to them, 'Why are you spending the night in front of the wal ? Do itagain, and I shal use force on you.' After this, they did not come on the Sabbath.
22 І я звелів левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоби святити день суботній. І за це згадай про мене, Боже мій, і змилуйся надо мною з твого великого милосердя!	22 I then ordered the Levites to purify themselves and act as guards at the gates, so that the Sabbathday might be kept holy. Remember this also to my credit, have pity on me in the greatness of your faithful love.
23 Того ж самого часу бачив я юдеїв, що взяли собі жінок ашдодських, аммонських та моавитянських,	23 At that time too, I saw Jews who had married wives from Ashdod, Ammon and Moab;
24 і діти їхні говорили наполовину по-ашдодському, а не вміли говорити по-юдейському, лише мовою інших народів.	24 as regards their children, half of them spoke the language of Ashdod or the language of one of theother peoples, but could no longer speak the language of Judah.
25 Я картав їх і кляв їх, а декого з людей бив, тряс за чуприну й заклинав їх Богом: «Не давайте дочок своїх за синів їхніх і не беріть дочок їхніх для своїх синів і собі.	25 I reprimanded them, I cursed them, I struck several of them and tore out their hair and adjured themby God, 'You are not to give your daughters in marriage to their sons or let their daughters marry your sons, ormarry them yourselves!
26 Хіба не через них згрішив Соломон, цар Ізраїля? А такого, як він, царя, не було ні в одного з багатьох народів. І він був любий Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, одначе ж чужоземні жінки довели до гріха й його.	26 Was it not because of women like these that Solomon king of Israel sinned? Although among manynations there was no king like him and he was loved by his God, and God made him king of al Israel, even thenforeign women led him into sinning!
27 Чи й нам про вас чути, що ви чините це велике зло та зраджуєте Бога нашого, бравши собі чужоземних жінок?»	27 Were you obedient when you committed this very grave crime: breaking faith with our God bymarrying foreign wives?'
28 Навіть один із синів Йояди, син Еліяшіва первосвященика, був зятем Санбаллата хоронія, я й прогнав його від себе.	28 One of the sons of Jehoiada, son of Eliashib the high priest, was a son-in-law of Sanbal at theHoronite; I drove him from my presence.
29 Пригадай їм, Боже мій що вони опоганили священство й священицький та левітський союз!	29 Remember them, my God, for having defiled the priesthood and the covenant of the priests andLevites!
30 Так я їх очистив від усього чужоземного й завів наново служби священиків та левітів, кожного при його ділі, —	30 And so I purged them of everything foreign; I drew up regulations for the priests and Levites, definingeach man's duty,
31 і постачання дров у призначені часи й первоплодів. Згадай про це, Боже мій, на добро мені!	31 as wel as for the deliveries of wood at the proper times, and for the first-fruits. Remember this, myGod, to my credit!