ІІ Царів 13

¹ На двадцять третьому році Йоаса, сина Ахазії, юдейського царя, став Йоахаз, син Єгу, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 17 років.

² Він чинив те, що Господеві було не довподоби, й ходив у гріхах Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх; він від них не відвернувся.

³ І запалав гнів Господній на Ізраїля, і Господь видав його у руки Хазаела, арамійського царя, та Бен-Гадада, сина Хазаела, на весь той час.

⁴ Йоахаз почав благати Господа, і Господь вислухав його, бо бачив гніт Ізраїля, яким його гнітив арамійський цар.

⁵ Господь дав ізраїльтянам визволителя, і вони визволилися з арамійської руки, і сини Ізраїля жили в своїх наметах, як і перше.

⁶ Тільки не відвернулись від гріхів Єровоама, що ввів Ізраїля в гріх; ходили в них, і навіть Ашера стояла в Самарії.

⁷ Тим і не зоставив Йоахазові більш, як тільки 50 кінних, 10 колісниць і 10 000 чоловік піхоти, бо арамійський цар вигубив їх, розтоптав і стер, як порох під ногами.

⁸ Решта дій Йоахаза й усе, що він чинив, і його подвиги записані у літописній книзі ізраїльських царів.

⁹ Йоахаз спочив зо своїми батьками, й поховали його в Самарії. На місце його став царем його син Йоас.

¹⁰ На тридцять сьомому році Йоаса, юдейського царя, став Йоас, син Йоахаза, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 16 років.

¹¹ Він чинив те, що Господеві було не довподоби; не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля в гріх; він ходив у них.

¹² решта дій Йоаса й усе, що він чинив та його хоробрість, з якою він воював з Амасією, юдейським царем, записані у літописній книзі ізраїльських царів.

¹³ Йоас спочив зо своїми батьками, і Єровоам сів на його престолі. Поховано Йоаса в Самарії з ізраїльськими царями.

¹⁴ Як захворів був Єлисей на недугу, від якої мав умерти, прийшов до нього Йоас, ізраїльський цар, і, плачучи над ним, сказав: «Батеньку мій, батеньку мій! Ізраїлева колісниця й коні!»

¹⁵ Єлисей же йому сказав: «Візьми лука й стріли.» І взяв той лука й стріли.

¹⁶ Єлисей сказав до ізраїльського царя: «Поклади руку на лука.» І як той поклав свою руку, Єлисей поклав свої руки на цареву руку

¹⁷ й каже: «Відчини вікно на схід.» Як той відчинив, Єлисей повелів: «Стріляй!» І стрілив. І сказав Єлисей: «Стріла перемоги від Господа! Стріла перемоги над Арамом! Ти розіб’єш Арама під Афеком дощенту.»

¹⁸ І сказав далі: «Візьми стріли.» Той узяв. І Єлисей сказав до ізраїльського царя: «Бий ними по землі!» Той ударив тричі й зупинивсь.

¹⁹ Розсердився Божий чоловік і сказав: «Треба було вдарити п’ять або шість разів, тоді був би розбив Арама дощенту, а тепер поб’єш лиш тричі.»

²⁰ Помер Єлисей і поховали його. Другого року моавські ватаги вчинили наскок на землю.

²¹ Одного разу якось ховали люди одного чоловіка, та як побачили ватагу, вкинули того чоловіка в гріб Єлисея й утекли. Той торкнувся об кості Єлисея, ожив і знявсь на ноги.

²² Хазаел, арамійський цар, гнітив Ізраїля, поки було віку Йоахазового.

²³ Однак Господь змилосердився над ними й пожалував їх. Він обернувся до них заради союзу свого з Авраамом, Ісааком та Яковом і не хотів вигубити їх, не відкинув їх і досі від свого обличчя.

²⁴ Хазаел, арамійський цар, помер, і замість нього став царем син його Бен-Гадад.

²⁵ Тоді Йоас, син Йоахаза, відібрав назад від Бен-Гадада, сина Хазаела, міста, що Хазаел завоював був у його батька Йоахаза. Тричі побив його Йоас і відібрав назад міста Ізраїля.