Salmos 142

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Poema de David. Cuando estaba en la cueva. Oración.	1 Маскіл. Давида, коли він був у печері. Молитва.
2 Invocaré al Señor con toda mi voz, con toda mi voz suplicaré al Señor;	2 Я голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюся.
3 expondré mi queja ante él, expresaré mi angustia en su presencia.	3 Скаргу мою перед ним виливаю, скруту мою йому я виявляю.
4 Ya se me acaba el aliento, pero tú conoces mi camino: en la senda por donde voy me han ocultado una trampa.	4 Коли тривожиться у мені дух мій, — ти знаєш мою стежку. На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
5 Miro a la derecha, observo, y no hay nadie que se ocupe de mí; ya no tengo dónde refugiarme, nadie se interesa por mi vi da.	5 Поглянь праворуч і подивися: нема нікого, хто за мене дбав би; нема куди мені втікати, нема нікого, хто б мною піклувався,
6 Por eso clamo a ti, Señor, y te digo: «Tú eres mi refugio, mi herencia en la tierra de los vivientes».	6 До тебе, Господи, взиваю й кажу: Ти моє прибіжище, в землі живих ти — моя доля!
7 Atiende a mi clamor, porque estoy en la miseria; líbrame de mis perseguidores, porque son más fuertes que yo.	7 Зверни увагу на моє благання, бо я вельми нещасний. Спаси мене від гонителів моїх, сильніші бо від мене.
8 Sácame de la prisión, y daré gracias a tu Nombre: porque los justos esperan que me concedas tu favor.	8 Виведи з в’язниці мою душу, щоб дякувати імені твоєму. Мене обступлять праведники, бо ти добро мені вчиниш.