Sirach 3

KING JAMES BIBLE	Біблія
1 Hear me your father, O children, and do thereafter, that ye may be safe.	1 Мене, вашого батька, слухайте, діти, і так чиніте, щоб спасенними бути.
2 For the Lord hath given the father honour over the children, and hath confirmed the authority of the mother over the sons.	2 Бо Господь звеличив батька у дітях, і право матері на синах закріпив.
3 Whoso honoureth his father maketh an atonement for his sins:	3 Хто шанує батька, той гріхів збувається.
4 And he that honoureth his mother is as one that layeth up treasure.	4 Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає.
5 Whoso honoureth his father shall have joy of his own children; and when he maketh his prayer, he shall be heard.	5 Хто шанує батька, той матиме втіху в дітях, і в день своєї молитви буде вислуханий.
6 He that honoureth his father shall have a long life; and he that is obedient unto the Lord shall be a comfort to his mother.	6 Хто звеличує батька — довго житиме; хто Господеві слухняний — матір свою заспокоїть,
7 He that feareth the Lord will honour his father, and will do service unto his parents, as to his masters.	7 і як господарям прислуговуватиме батькам своїм.
8 Honour thy father and mother both in word and deed, that a blessing may come upon thee from them.	8 Ділом та словом шануй твого батька, щоб його благословення зійшло на тебе.
9 For the blessing of the father establisheth the houses of children; but the curse of the mother rooteth out foundations.	9 Бо батьківське благословення доми дітей укріплює; прокляття ж матері руйнує їхні основи.
10 Glory not in the dishonour of thy father; for thy father's dishonour is no glory unto thee.	10 Не вихваляйсь безчестям твого батька — нема бо тобі слави в батьковім безчесті.
11 For the glory of a man is from the honour of his father; and a mother in dishonour is a reproach to the children.	11 Бо слава для людини в честі свого батька, і ганьба для дітей — матір знеславлена.
12 My son, help thy father in his age, and grieve him not as long as he liveth.	12 Дитино, допомагай твоєму батькові в старощах і не засмучуй його за його життя;
13 And if his understanding fail, have patience with him; and despise him not when thou art in thy full strength.	13 і коли розум ослабне, будь поблажливим; не зневажай його тоді, коли ти — повносилий.
14 For the relieving of thy father shall not be forgotten: and instead of sins it shall be added to build thee up.	14 Бо добродійство батькові не буде забуте: надолуженням за гріхи воно тобі причислиться.
15 In the day of thine affliction it shall be remembered; thy sins also shall melt away, as the ice in the fair warm weather.	15 За дня скрути твоєї Бог тебе згадає, і гріхи твої зникнуть, як лід від спеки.
16 He that forsaketh his father is as a blasphemer; and he that angereth his mother is cursed: of God.	16 Неначе богохульник, той, хто покидає батька; проклятий Господом той, хто гнівить свою матір.
17 My son, go on with thy business in meekness; so shalt thou be beloved of him that is approved.	17 Сину, виконуй діла свої скромно, і полюбить тебе людина, Богові мила.
18 The greater thou art, the more humble thyself, and thou shalt find favour before the Lord.	18 Що більший ти, то більше понижуйся, а знайдеш у Господа ласку.
19 Many are in high place, and of renown: but mysteries are revealed unto the meek.	19 Є багато високих та славних, але тайни свої відкриває він скромним.
20 For the power of the Lord is great, and he is honoured of the lowly.	20 Велика бо могутність Господня, а славиться він смиренними.
21 Seek not out things that are too hard for thee, neither search the things that are above thy strength.	21 Не шукай того, що важке тобі занадто; не досліджуй того, що понад сили твої.
22 But what is commanded thee, think thereupon with reverence, for it is not needful for thee to see with thine eyes the things that are in secret.	22 Роздумуй над тим, що тобі доручено, заховані ж речі тобі непотрібні.
23 Be not curious in unnecessary matters: for more things are shewed unto thee than men understand.	23 Не силкуйсь на те, що тобі не під силу, бо тобі й так об’явлено понад людське розуміння.
24 For many are deceived by their own vain opinion; and an evil suspicion hath overthrown their judgment.	24 Багатьох бо збила з дороги власна гординя, і наміри лукаві привели їхній ум до занепаду.
25 Without eyes thou shalt want light: profess not the knowledge therefore that thou hast not.	25 Де немає зіниць, немає і світла, — не намагайся ж переконати невігласа.
26 A stubborn heart shall fare evil at the last; and he that loveth danger shall perish therein.	26 Затверділе серце порине наприкінці в нещастя; хто любить небезпеку — в ній і загине.
27 An obstinate heart shall be laden with sorrows; and the wicked man shall heap sin upon sin.	27 Затверділе серце само кладе біду на себе, і грішник прибавляє гріх до гріха.
28 In the punishment of the proud there is no remedy; for the plant of wickedness hath taken root in him.	28 На нещастя гордого немає ліків, бо закорінилось у ньому зело лукавства.
29 The heart of the prudent will understand a parable; and an attentive ear is the desire of a wise man.	29 Серце розумного роздумує над приповідками, ба — мудрий бажає й вуха, яке б слухало.
30 Water will quench a flaming fire; and alms maketh an atonement for sins.	30 Як палкий вогонь гасить вода, так і милостиня гріхи відпускає.
31 And he that requiteth good turns is mindful of that which may come hereafter; and when he falleth, he shall find a stay.	31 Відплатник за доброчинства думає прийдешнім, тож у день свого падіння він знайде підтримку.