A zsoltárok könyve 10

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Miért maradsz, Uram, oly távol tőlem? Miért rejtőzködsz a szükség és szorongatás idején?	1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?
2 A gonosz kevélykedik, üldözi a szegényt; Fogják meg őket saját kigondolt terveik!	2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.
3 Hisz dicsekszik lelke kívánságaival a gonosz, és magára mond áldást a fösvény.	3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.
4 Elbizakodottságában megveti az Urat a gonosz, »Nem keresi; nincs Isten!«	4 Говорить грішник у своїй буті: «Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.
5 Egyre csak ezt forgatja fejében. Útjai szerencsések minden időben. Túl magasak neki ítéleteid, mind megveti ellenségeit.	5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх — він сміхом збуває.
6 Mert így szól szívében: »Én nem ingok meg, baj nélkül maradok nemzedékről nemzedékre.«	6 Він каже в своїм серці: «Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.»
7 Szája csupa átok, erőszak, álnokság, nyelve alatt fájdalom és gonoszság.	7 Уста в нього — повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.
8 Lesben áll az utakon, titokban öli meg az ártatlant.	8 Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.
9 Szeme a szegényt kémleli, mint barlangjában az oroszlán, leskelődik rejtekén. Leskelődik, hogy a szegényt megragadja, elragadja a szegényt, hálójába fogva.	9 Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.
10 Ráront lelapulva, és a nyomorultak csak hullanak karja erejétől.	10 Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.
11 Mert így szól szívében: »Megfeledkezett róluk Isten! Elfordította arcát, és nem látja többé őket!«	11 Каже у своїм серці: «Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.»
12 Kelj föl, Uram, Isten! Emeld föl kezed, ne feledd el a szegényeket!	12 Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!
13 Miért gúnyolja a gonosz az Istent? Miért mondja szívében: »Nem kéred számon.«	13 Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: «Ти не каратимеш ніколи!»
14 Láttad ezt, hiszen te figyeled a kínt s a gyötrelmet, juttasd tehát kezeidbe őket! Terád bízta magát a szegény, az árvának te lettél a segítője.	14 Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті — ти поміч.
15 Törd össze a bűnös és a gonosz karját; keresheted majd gonosztettüket, de nem találod.	15 Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.
16 Király az Úr örökkön örökké, kipusztultak országából a pogányok.	16 Господь — цар на віки вічні, зникли погани з його землі.
17 A szegények kívánságát meghallgattad, Uram. Megerősítetted szívüket és rájuk figyel füled,	17 Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,
18 hogy az árvának és az elnyomottnak igazságot tégy, hogy ne hozzon többé rettegést a földből való ember.	18 щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.