Jób könyve 41

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Íme, az ilyennek reménye semmivé válik, már puszta látásától is földre vágódik!	1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю.
2 Nincs olyan merész, aki ingerelni merné, és ki állhat meg az én színem előtt?	2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?
3 Ki adott nekem előbb, hogy vissza kellene neki adnom? Ami az ég alatt van, az mind az enyém!	3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній.
4 Nem hallgatom el, hogy milyenek tagjai, beszélek erejéről, alkata szépségéről!	4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну.
5 Ki tudja levenni ruhája burkolatát? Ki hatol be szája belsejébe?	5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
6 Ki nyitja meg szája kapuit? Fogai környékén rémület lakik!	6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!
7 Teste, mint az öntött pajzs, egymáshoz simuló pikkelyekből van egyberakva;	7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю.
8 az egyik a másikhoz lapul, még levegő sem férkőzik közéjük;	8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить.
9 az egyik a másikhoz tapad, egymást tartják s el nem válnak.	9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно.
10 Tüsszentése tüzes láng, és szeme olyan, mint a hajnal pillái.	10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку,
11 Lángok jönnek torkából, megannyi kigyúlt, égő fáklya;	11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри.
12 gőz tör elő orra lyukaiból, mint tűzön álló forró fazékból;	12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує.
13 lehelete meggyújtja a szenet, láng lövell torkából.	13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить!
14 Erő honol nyakában, és rémület jár előtte.	14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає.
15 Tagjaira húsa pompásan tapad, hullna rá bár villám, helyéből ki sem mozdul.	15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються.
16 A szíve kőkemény, kemény, mint az alsó őrlőkő.	16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах!
17 Amikor felemelkedik, még hősök is megijednek, megzavarodnak félelmükben.	17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають.
18 Ha kard éri, nem fog rajta, s a dárda visszapattan páncéljáról;	18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла.
19 olyannak veszi a vasat, mint a szalmát, s az ércet, mint a korhadó fát,	19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве.
20 nem szalasztja meg őt a nyilas, polyvává lesznek rajta a parittya kövei,	20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова.
21 szalmaszálnak veszi a buzogányt, neveti a dárda süvítését.	21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється!
22 Alul éles cserepek vannak rajta, cséplőszán nyomait hagyja az iszapban.	22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті.
23 Felforralja a mély tengert, mint az üstöt, olyanná teszi, mintha kenőcs forrna benne.	23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі.
24 Világít nyomában az ösvény, őszülő hajnak néznéd az örvényt.	24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива.
25 Nincs hozzá fogható hatalom a földön, úgy van alkotva, hogy semmitől se féljen.	25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним.
26 Szembenéz minden nagysággal: ő a király minden kevély állat fölött.«	26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!»