Jób könyve 19

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 És felelt Jób, és ezt mondta:	1 Заговорив Іов і мовив:
2 »Meddig akarjátok keseríteni lelkemet, és meddig őröltök engem beszéddel?	2 «Докіль ви будете смутити мою душу, | промовами, мене пригноблювати?
3 Immár tízszer gyaláztok, és nem restelltek nyomorgatni engem.	3 Оце вже десять раз мене ви образили, | і не стидаєтесь мене зневажати.
4 Hisz ha tévedtem volna is, akkor is csak engem érintene tévedésem.	4 Коли я справді завинив, | то провина моя на мені зостанеться.
5 Ti azonban hivalkodtok velem szemben, és szememre vetitek gyalázatomat.	5 Коли вам справді любо величатись надо мною | та закидати мені мою ганьбу,
6 Nos tudjátok meg tehát, hogy Isten meg nem érdemelt ítélettel sújtott engem, és vett engem körül ostoraival.	6 то знайте, що Бог мене придавив, | обвів мене навколо сіткою своєю.
7 Ha kiáltom, hogy: ‘erőszak’! senki sem hallgat meg engem. Ha jajgatok, nincs aki igazságot tegyen.	7 Як закричу: Насилля! — ніхто не чує; | коли закличу — немає суду!
8 Elkerítette utamat, és nem mehetek tovább, sötétséget borított ösvényemre.	8 Загородив мені дорогу, перейти не можу; | і на стежки мої поклав пітьму.
9 Jóhíremből kivetkőztetett engem, és fejemről levette a koronát.	9 Здер з мене мою славу, | вінець ізняв з голови у мене.
10 Megrontott engem körös-körül, és oda vagyok, elvette reményemet, mint a kitépett fáét.	10 Руйнує мене навкруги, я пропадаю; | неначе дерево, надію в мене вириває.
11 Haragja fellángolt ellenem, és ellenségei közé sorolt engem.	11 Палає гнівом проти мене, | за ворога собі вважає.
12 Együtt vonultak fel portyázó hadai, rajtam keresztül vették útjukat, és megszállták sátramat körös-körül.	12 Його загони купою прибули, | насипали дорогу проти мене | й облягли кругом намет мій.
13 Messzire űzte tőlem testvéreimet: akik ismernek engem, elidegenedtek tőlem;	13 Братів моїх він віддалив від мене, | і мої знайомі відчужилися від мене.
14 rokonaim elhagytak, és ismerőseim elfelejtettek;	14
15 házam zsellérei és szolgálóim idegennek néznek, jöttment vagyok szemükben;	15 Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця, | я зайдою в їхніх очах зробився.
16 szólítom szolgámat és nem felel, és könyörgésre kell fognom szavamat;	16 Кличу мого слугу — не відповідає, | хоч я і власними устами його прошу.
17 nőm undorodik a leheletemtől, bűzös vagyok tulajdon gyermekeim előtt;	17 Жінка моя гидує моїм подихом, | я став гидким синам мого лона,
18 még a kisgyermekek is megvetnek; ha eltávozom tőlük, leszólnak engem;	18 а й малі діти мене зневажають. | Як підведусь, вони глузують з мене.
19 régi bizalmasaim undorodnak tőlem, s akit legjobban szerettem, ellenem fordult.	19 Гордують мною усі мої найсердечніші друзі; | а ті, що я любив, обернулись проти мене.
20 Húsom fölemésztődött, a bőr csontjaimra tapadt, és ínyem elsorvadt fogaim körül.	20 Тіло у мене згнило в моїй шкірі, | а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
21 Szánjatok meg! Szánjatok meg legalább ti, barátaim! Mert az Úr keze érintett engem.	21 Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі, | бо рука Божа мене доторкнулась!
22 Miért üldöztök engem úgy, mint Isten, és mért nem tudtok betelni húsommal?	22 Чому, як Бог, женетеся за мною, | не насичуєтеся моїм тілом?
23 Bárcsak felírnák szavaimat, vajha könyvbe jegyeznék azokat,	23 О, якби мої слова були записані, | якби вони були вириті на міді!
24 vas íróvesszővel ólomtáblára, vagy vésővel sziklába metszenék őket!	24 Різцем залізним і олив’яним | видовбані у скелі повіки!
25 Mert tudom, hogy megváltóm él, s a végső napon felkelek a földről;	25 Я знаю — Захисник мій живе, | і останнім він устане над порохом.
26 és ismét körülvesz a bőröm, és saját testemben látom meg Istenemet;	26 Позбавлений навіть шкіри, я встану; | і в моїм тілі побачу Бога.
27 én magam látom meg őt, és önnön szemem nézi őt, és nem más! E reményem van eltéve keblemben!	27 Я сам його узрю, очі мої побачать, | а не хтось інший; | серце у мене в грудях ниє!
28 Nos, miért mondjátok tehát: ‘Vegyük őt üldözőbe, hadd találjuk meg benne a dolog gyökerét!?’	28 Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати, | яку зачіпку знайти нам на нього? —
29 Fussatok a kard éle elől, mert a kard a jogtalanság megtorlója, és tudjátok meg, hogy van ítélet!«	29 то бійтеся меча для себе, | бо гнів проти провин палає, | щоб знали, що суд буде.»