Giobbe 34

DIODATI	Біблія
1 ED Elihu proseguì a parlare, e disse:	1 Елігу почав говорити далі й мовив:
2 Voi savi, udite i miei ragionamenti; E voi intendenti, porgetemi l’orecchio.	2 «Слухайте мої слова, о мудрі, | нахиліть до мене вухо, о розумні!
3 Perciocchè l’orecchio esamina i ragionamenti, Come il palato assapora ciò che si deve mangiare.	3 Бо вухо слова розрізняє, | як піднебіння куштує страву.
4 Proponiamoci la dirittura, Giudichiamo fra noi che cosa sia bene.	4 Розсудім разом, що є справедливе, | і визнаймо між нами, що є добре.
5 Conciossiachè Giobbe abbia detto: Io son giusto; Iddio mi ha tolta la mia ragione.	5 Ось Іов мовив: , ,Я правий, | та Бог відмовив мені суду.
6 Mentirei io intorno alla mia ragione? La saetta, con la quale son ferito, è dolorosissima, Senza che vi sia misfatto in me.	6 Проти свого права мав би я брехати? | Рана моя невигойна, хоч я й невинний!
7 Quale è l’uomo simile a Giobbe, Che beve lo scherno come acqua?	7 Чи є десь такий чоловік, як Іов, | що глум глитає, немов воду,
8 E che cammina in compagnia con gli operatori d’iniquità, E va con gli uomini empi?	8 що з лиходіями товаришує | та що з безбожниками ходить?
9 Perciocchè egli ha detto: L’uomo non fa niun profitto Di rendersi grato a Dio	9 Він бо сказав: Нема з того користи | людині, коли догоджає Богу.
10 Perciò, uomini di senno, ascoltatemi; Tolga Iddio che vi sia empietà in Dio, O perversità nell’Onnipotente.	10 Тим слухайте мене, мужі розумні! | Не може бути зла у Бозі | й у Всесильному — неправди!
11 Perciocchè egli rende all’uomo secondo l’opera sua, E fa trovare a ciascuno secondo la sua via.	11 Він людині відплачує згідно з її ділами; | як кожний ходить, так у Бога знаходить.
12 Sì veramente Iddio non opera empiamente, E l’Onnipotente non perverte la ragione.	12 Воістину Бог зла не чинить, | Всесильний суду не кривить.
13 Chi gli ha commesso il governo della terra? E chi gli ha imposta la cura del mondo tutto intiero?	13 Хто йому довірив землю? | Хто доручив йому всесвіт?
14 Se egli ponesse mente all’uomo, Egli ritrarrebbe a sè il suo alito, ed il suo soffio;	14 Якщо він візьме дух свій знов до себе, | до себе забере своє дихання, —
15 Ogni carne insieme trapasserebbe, E l’uomo ritornerebbe nella polvere	15 усяке тіло зараз же загине, | людина повернеться у порох.
16 Se pur tu hai del senno, ascolta questo; Porgi l’orecchio alla voce de’ miei ragionamenti.	16 Отже, як маєш розум, слухай! | Вважай на моїх слів голос!
17 Di vero, colui che odia la dirittura signoreggerebbe egli? E condannerai tu colui che è sommamente giusto?	17 Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? | Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?
18 Direbbesi egli ad un re: Scellerato? E a’ principi: Empio?	18 Того, що до царя мовляє: Негодящий! | А до вельмож: Безбожні! —
19 Quanto meno a colui che non ha riguardo alla qualità de’ principi, Ed appo cui non è riconosciuto il possente, Per essere antiposto al povero, Perchè essi tutti sono opera delle sue mani?	19 що не зважає на князів особу, | не сприяє радше багатому, ніж бідному, | бо всі вони діло рук його.
20 Essi muoiono in un momento, E di mezza notte tutto un popolo è conquassato, e perisce; E il potente è tolto via senza opera di mani.	20 Раптом вони вмирають, і більше їх немає; | народ бунтується посеред ночі, | без труднощів могутнього скидає.
21 Perciocchè gli occhi suoi son sopra le vie dell’uomo, Ed egli vede tutti i passi di esso.	21 Бо його очі над путями чоловіка, | він бачить кожен його крок.
22 Non vi è oscurità, nè ombra di morte alcuna, Ove si possan nascondere gli operatori d’iniquità.	22 Нема ні темряви, ані глухої тіні, | де б лиходії могли заховатись.
23 Perciocchè Iddio non ha più riguardo all’uomo, Quando esso è per venire in giudicio davanti a lui.	23 Він не накладає на людину строку, | щоб та ставала на суд із Богом.
24 Egli fiacca i possenti incomprensibilmente, E ne costituisce altri in luogo loro.	24 Він розгромлює без допиту вельможних, | і ставить на їхнє місце інших.
25 Perciò, conoscendo egli le opere loro, Nel girar d’una notte son fiaccati,	25 Він знає добре їхні вчинки | скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.
26 Egli li sbatte come empi, In luogo di molti spettatori;	26 Як беззаконних карає їх передочима інших
27 Perciocchè si son rivolti indietro da lui, E non hanno considerate tutte le sue vie;	27 за те, що відхилилися від нього | й ніколи про путі його не дбали,
28 Facendo pervenire infino a lui il grido del povero, E facendogli udire lo strido degli afflitti.	28 так що дійшов до нього зойк злиденних, | і він почує крик смиренних.
29 Se egli rimanda in pace, chi condannerà? E se nasconde la sua faccia, chi lo riguarderà? O sia una nazione intiera, o un uomo solo;	29 Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? | Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? | Він на народи й одиниці поглядає,
30 Acciocchè l’uomo profano non regni più E che il popolo non sia più tenuto ne’ lacci	30 щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.
31 Certo ei ti si conveniva indirizzarti a Dio, dicendo: Io ho portato la pena; io non peccherò più.	31 І коли він до Бога каже: Мене обдурено! | Зла не чинитиму вже більше!
32 Se vi è alcuna cosa, oltre a ciò che io veggo, mostramelo; Se io ho operato perversamente, io non continuerò più.	32 Навчи мене, якщо я помилився! | Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —
33 Vorresti tu, ch’egli ti facesse la retribuzione di ciò ch’è proceduto da te? Sei tu che rifiuti ed eleggi, non già io; Di’ pure ciò che tu sai.	33 то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? | Через те, що зневажаєш суди, | через те, що то ти вибираєш, а не я, | — скажи, отже, що знаєш!
34 Gli uomini di senno diranno meco, E l’uomo savio mi acconsentirà,	34 Розумні люди мені скажуть, | і мудрий муж, що мене чує:
35 Che Giobbe non parla con conoscimento, E che le sue parole non sono con intendimento.	35 Іов говорить нерозважно, | в його словах нема глузду!
36 O padre mio, sia pur Giobbe provato infino all’ultimo, Per cagione delle sue repliche, simili a quelle degli uomini iniqui.	36 Коли б то Іова розсліджено докладно | за відповіді, що личать людям нечестивим,
37 Perciocchè altrimenti egli aggiungerà misfatto al suo peccato, Si batterà a palme fra noi, E moltiplicherà le parole sue contro a Dio	37 бо він до гріхів своїх додає ще бунт | і затискає кулаки при нас, | і множить слова проти Бога!»