Prva poslanica Korinćanima 2

Biblija Hrvatski	Біблія
1 I ja kada dođoh k vama, braćo, ne dođoh s uzvišenom besjedom ili mudrošću navješćivati vam svjedočanstvo Božje	1 Та я, коли прийшов до вас, брати, — не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю.
2 jer ne htjedoh među vama znati što drugo osim Isusa Krista, i to raspetoga.	2 Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп’ятого.
3 I ja priđoh k vama slab, u strahu i u veliku drhtanju.	3 Я був у вас немічним, лякливим, увесь тремтів;
4 I besjeda moja i propovijedanje moje ne bijaše u uvjerljivim riječima mudrosti, nego u pokazivanju Duha i snage	4 слово ж моє і проповідь моя не були в переконливих словах мудрости, а в доказі Духа та сили,
5 da se vjera vaša ne temelji na mudrosti ljudskoj nego na snazi Božjoj.	5 щоб ваша віра була не в мудрості людській, а в силі Божій.
6 Mudrost doduše navješćujemo među zrelima, ali ne mudrost ovoga svijeta, ni knezova ovoga svijeta koji propadaju,	6 Ми ж говоримо про мудрість між досконалими, — не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають;
7 nego navješćujemo Mudrost Božju, u Otajstvu, sakrivenu; onu koju predodredi Bog prije vjekova za slavu našu,	7 але говоримо про мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу;
8 a koje nijedan od knezova ovoga svijeta nije upoznao. Jer da su je upoznali, ne bi Gospodina slave razapeli.	8 її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп’яли б Господа Слави,
9 Nego, kako je pisano: Što oko ne vidje, i uho ne ču, i u srce čovječje ne uđe, to pripravi Bog onima koji ga ljube.	9 але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.»
10 A nama to Bog objavi po Duhu jer Duh sve proniče, i dubine Božje.	10 Нам же Бог об’явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.
11 Jer tko od ljudi zna što je u čovjeku osim duha čovječjega u njemu? Tako i što je u Bogu, nitko ne zna osim Duha Božjega.	11 Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого.
12 A mi, mi ne primismo duha svijeta, nego Duha koji je od Boga da znamo čime nas je obdario Bog.	12 Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога;
13 To i navješćujemo, ne naučenim riječima čovječje mudrosti, nego naukom Duha izlažući duhovno duhovnima.	13 про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, — духовні речі духовними словами подаючи.
14 Naravan čovjek ne prima što je od Duha Božjega; njemu je to ludost i ne može spoznati jer po Duhu valja prosuđivati.	14 Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється.
15 Duhovan pak prosuđuje sve, a njega nitko ne prosuđuje.	15 Духовна ж — судить усе, а її ніхто не судить.
16 Jer tko spozna misao Gospodnju, tko da ga pouči? A mi imamo misao Kristovu.	16 «Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.