Zaharija 7

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Četvrte godine kralja Darija, četvrtoga dana devetoga mjeseca, kisleva, dođe riječ Jahvina Zahariji.	1 Четвертого року царя Дарія надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день дев’ятого місяця Кіслева,
2 Betel je, naime, poslao Sar-Esera i Regem-Meleka s njihovim ljudima da mole lice Jahvino	2 коли Бетел-Сарецер і Регем-Мелех та його люди послали умилостивити обличчя Господнє
3 i da pitaju svećenike u domu Jahve nad vojskama i proroke: »Hoćemo li plakati petoga mjeseca i postiti, kao što činimo već tolike godine?«	3 і спитати священиків, що при храмі Господа сил, і пророків: «Чи маю плакати й постити п’ятого місяця так, як я чинив оце вже стільки років?»
4 Tada mi dođe riječ Jahve nad vojskama: »Reci svemu puku zemlje i svećenicima:	4 І надійшло таке слово Господа сил до мене:
5 ‘Kad postite i naričete petoga i sedmoga mjeseca već sedamdeset godina, zar meni postite?	5 «Скажи всьому народові в краю й священикам: Коли ви постили й плакали п’ятого й сьомого місяця — оцих сімдесят років, — чи ж то ви справді для мене постили?
6 A kad jedete i pijete, zar sebi ne jedete i pijete?	6 Або коли ви їсте та п’єте, чи то ж не ви їсте і не ви п’єте?
7 Nisu li to propisi koje je Jahve objavio preko negdašnjih proroka kada Jeruzalem bijaše naseljen i miran kao i gradovi oko njega i kada bijaše napučen Negeb i Šefela?’«	7 Чи ж ви не мали б були слухатися слів, що Господь проголосив був через перших пророків, коли Єрусалим був заселений і процвітав із своїми містами навкруги, і коли Негев і Шефела були заселені?»
8 Riječ Jahvina dođe Zahariji:	8 І надійшло таке слово Господнє до Захарії:
9 »Ovako govori Jahve nad vojskama: ‘Sudite istinito i budite dobrostivi i milosrdni jedni drugima.	9 «Так говорить Господь сил: Судіть судом правдивим і чиніть любов та милосердя кожен до свого брата.
10 Ne tlačite udovu ni sirotu, ni došljaka ni uboga, i ne snujte u srcu pakosti jedan prema drugom.’	10 Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого.
11 Ali oni ne htjedoše poslušati, već prkosno okrenuše leđa; zatisnuše uši da ne bi čuli;	11 Але вони не хотіли вважати і, збунтувавшись, відвернулися від мене й затулили собі вуха, щоб не чути.
12 otvrdnuše srcem kao kremen, da ne bi čuli Zakon i riječi koje im je slao Jahve nad vojskama, svojim duhom, preko drevnih proroka. I Jahve nad vojskama silno se tad razgnjevi.	12 Вони зробили своє серце твердим, як алмаз, щоб не слухатися закону й слів, що Господь сил послав був духом своїм через перших пророків. За те ж і був великий гнів від Господа сил.
13 I zato, kao što je on zvao a oni ga ne slušaše, tako su sad oni zvali a ja ih nisam slušao« – riječ je Jahve nad vojskama.	13 І сталось: коли він кликав, і вони не слухали, так і вони взиватимуть, і я не слухатиму — говорить Господь сил.
14 »I razmeo sam ih među sve narode kojih ne poznavahu, a zemlja iza njih bî opustošena, te nitko nije njome prolazio niti se vraćao. Tako su zemlju blagostanja obratili u pustoš!«	14 Я їх порозкидаю бурею проміж усі народи, яких вони не знали, і край їхній по них запустіє так, що ніхто не буде проходити і не буде повертатись, бо вони з милого краю зробили пустиню.»