Knjiga Izlaska 12

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Jahve reče Mojsiju i Aronu u zemlji egipatskoj:	1 І наказав Господь Мойсеєві та Аронові в землі Єгипетській:
2 »Ovaj mjesec neka vam bude početak mjesecima; neka vam bude prvi mjesec u godini.	2 Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року.
3 Ovo objavite svoj zajednici izraelskoj: Desetog dana ovoga mjeseca neka svatko za obitelj pribavi jedno živinče. Tako, jedno na obitelj.	3 Промовте до всієї ізраїльської громади так: Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім’ї ягня: одне на хату.
4 Ako je obitelj premalena da ga potroši, neka se ona priključi svome susjedu, najbližoj kući, prema broju osoba. Podijelite živinče prema tome koliko koja osoba može pojesti.	4 Коли ж сім’я буде замала на (ціле) ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по лічбі душ; розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з’їсти.
5 Živinče neka bude bez mane, od jedne godine i muško. Možete izabrati bilo janje bilo kozle.	5 Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток; можете взяти його з баранців або з козенят.
6 Čuvajte ga do četrnaestoga dana ovoga mjeseca. A onda neka ga sva izraelska zajednica zakolje kad se spusti suton.	6 І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір.
7 Neka uzmu krvi i poškrope oba dovratnika i nadvratnik kuće u kojoj se bude blagovalo.	7 І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його.
8 Meso, pečeno na vatri, neka se pojede te iste noći s beskvasnim kruhom i gorkim zeljem.	8 Нехай їдять м’ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами.
9 Da ništa sirovo ili na vodi skuhano od njega niste jeli, nego na vatri pečeno: s glavom, nogama i ponutricom.	9 Не їжте ніякої сировини, ні звареного в воді, а тільки жарене на вогні, і з головою його і з ногами та з нутрощами.
10 Ništa od njega ne smijete ostaviti za sutradan: što bi god do jutra ostalo, morate na vatri spaliti.	10 І не зоставлятимете нічого до ранку; що ж з нього зосталось би до ранку, спалите на вогні.
11 A ovako ga blagujte: opasanih bokova, s obućom na nogama i sa štapom u ruci. Jedite ga žurno: to je Jahvina pasha.	11 А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув’я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас; і їстимете похапки: пасха то Господня.
12 Te ću, naime, noći ja proći egipatskom zemljom i pobiti sve prvorođence u zemlji egipatskoj – i čovjeka i životinju. Ja, Jahve, kaznit ću i sva egipatska božanstva.	12 Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб’ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд; я — Господь.
13 Krv neka označuje kuće u kojima vi budete. Gdje god spazim krv, proći ću vas; tako ćete vi izbjeći biču zatornomu kad se oborim na zemlju egipatsku.«	13 Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю.
14 »Taj dan neka vam bude spomen-dan. Slavite ga kao blagdan u čast Jahvi. Svetkujte ga po trajnoj uredbi od koljena do koljena.	14 І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; як установу вічну для всіх ваших родів святкуватимете його.
15 Sedam dana jedite beskvasan kruh. Prvoga već dana uklonite kvasac iz svojih kuća. Jer, tko bi god od prvoga do sedmoga dana jeo ukvasan kruh, taj se ima iskorijeniti između Izraelaca.	15 Сім днів їстимете опрісноки; вже першого дня повиносите геть закваску із хат ваших; бо кожен, хто, від першого дня до сьомого, їстиме квашений хліб, той викоріниться з-поміж Ізраїля.
16 Prvoga dana držite sveto zborovanje, a tako i sedmoga dana. Nikakva posla tih dana nemojte raditi. Jedino jelo, što kome treba, možete pripraviti.	16 Першого дня відбудуться в вас святі збори, і сьомого дня будуть святі сходини. Нічого в ті дні не робитимете; тільки що треба з’їсти кожному, те одне можете зготувати.
17 Držite Blagdan beskvasnih kruhova! Toga sam, naime, dana izveo vaše čete iz zemlje egipatske. Držite zato taj dan kao blagdan od koljena do koljena: to je vječna naredba.	17 Додержуйтесь приписів опрісноків, бо в той день виведу я полки ваші з землі Єгипетської; тим і шануватимете цей день із роду в рід як установу вічну.
18 Od večeri četrnaestoga dana prvoga mjeseca pa do večeri dvadeset prvoga dana toga mjeseca jedite beskvasan kruh.	18 З вечора чотирнадцятого дня першого місяця їстимете опрісноки до вечора двадцять першого дня цього місяця.
19 Sedam dana ne smije biti kvasca u vašim domovima. Tko bi god jeo bilo što ukvasano, taj neka se ukloni iz izraelske zajednice, bio stranac ili domorodac.	19 Сім днів щоб не було розчину по домах ваших у вас: бо хто їстиме квашене, той буде викорінений з громади Ізраїля, чи він чужинець, чи тубілець.
20 Ništa ukvasano ne smijete jesti: u svim svojim prebivalištima jedite nekvasan kruh.«	20 Нічого квашеного не їжте; по всіх ваших оселях їжте опрісноки.
21 Zatim sazva Mojsije sve starješine Izraelaca te im reče: »Idite i pribavite janje za svoje obitelji i žrtvujte pashu.	21 Скликав тоді Мойсей всіх старших Ізраїля, і промовив до них: Ідіть, і підшукайте собі ягня для родин ваших і заколіть пасху.
22 Onda uzmite kitu izopa, zamočite je u krv što je u zdjeli i poškropite krvlju iz zdjele nadvratnik i oba dovratnika. Neka nitko ne izlazi preko kućnih vrata do jutra.	22 І візьміть по в’язаночці іссопу, і вмочіть у кров, що в мисці, та й доторкніться наддвірку і обох одвірків кров’ю з миски; і ніхто з вас нехай не виходить за хатні двері до ранку.
23 Kad Jahve bude prolazio da pobije Egipćane, zapazit će krv na nadvratniku i na oba dovratnika, pa će mimoići ta vrata i neće dopustiti da Zatornik uđe u vaše kuće da hara.	23 Ходитиме Господь побивати єгиптян, і побачить кров на наддвірку та одвірках, то мине ці двері і не попустить губителеві ввійти в ваші хати, щоб побивати вас.
24 Ovu uredbu držite u svim vremenima kao zakon za se i djecu svoju.
25 I kad dođete u zemlju koju će vam Jahve dati kako je obećao, vršite ovaj obred.	25 А як увійдете в землю, що Господь дасть вам, як і обіцяв, то будете триматися цього обряду.
26 Kad vas vaša djeca zapitaju: ‘Što vam taj obred označuje?’	26 Якби ж часом ваші діти вас спитали: Що це за обряд у вас?
27 odgovorite im: ‘Ovo je pashalna žrtva u čast Jahvi koji je prolazio mimo kuće Izraelaca kad je usmrćivao Egipćane, a naše kuće pošteđivao.’« Tada narod popada ničice i pokloni se.	27 То ви відповісте: Це жертва пасхальна в честь Господа, що пройшов мимо хат синів Ізраїля в Єгипті, як побивав єгиптян, щадивши хати наші. І похилили голови люди й припали лицем до землі.
28 Potom Izraelci odu i poslušaju: kako je Jahve Mojsiju i Aronu naredio, tako i učine.	28 Пішли сини Ізраїля й вчинили, як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і вчинили.
29 O ponoći Jahve pobije sve prvorođence po zemlji egipatskoj: od prvorođenca faraonova, koji je imao sjediti na prijestolju, do prvorođenca sužnja u tamnici, a tako i sve prvine od stoke.	29 Опівночі повбивав Господь усіх первенців у Єгипетській землі, від первенця фараонового, престолонаслідника, до первенця полоненого в тюрмі, та всіх первістків скоту.
30 Noću ustane faraon, on pa svi njegovi dvorani i svi Egipćani, jer se strašan jauk razlijegao Egiptom: ne bijaše kuće u kojoj nije ležao mrtvac.	30 Тоді ж схопився фараон уночі, і всі слуги його, і всі єгиптяни; і настало ридання в Єгипті; бо не було хати, де не було б мерця.
31 Faraon pozva u noći Mojsija i Arona te im reče: »Ustajte i odlazite od moga naroda i vi i vaši Izraelci! Idite! Odajte štovanje Jahvi, kako ste tražili.	31 Вночі таки покликав фараон Мойсея й Арона та й каже: Вставайте, забирайтеся з-поміж людей моїх, ви самі й сини Ізраїля. Ідіть і служіть Господеві, як ви домагались.
32 Pokupite svoju i sitnu i krupnu stoku, kako ste zahtijevali: idite pa i mene blagoslovite!«	32 Теж і вівці ваші і товар ваш забирайте, як ви бажали; ідіть геть та й мене благословіть.
33 Egipćani nagonili narod da brže ide iz zemlje, »jer izgibosmo svi«, govorahu oni.	33 Та й єгиптяни натискали на людей, бажаючи щоскоріш випровадити їх з краю; бо, мовляли, всі ми пропадемо.
34 Tako narod ponese svoje još neukislo tijesto; naćve, uvijene u ogrtače, ponesoše na ramenima.	34 Позабирали люди тісто своє ще не вкисле, і діжі, загорнені в одежу, несли на плечах.
35 I učiniše Izraelci kako im je Mojsije bio rekao: zatražiše od Egipćana srebrnine, i zlatnine, i odjeće.	35 Вчинили сини Ізраїля по слову Мойсея, і визичили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одіж.
36 Jahve je učinio te Egipćani bijahu naklonjeni narodu pa davahu. Tako su Egipćane oplijenili.	36 І дав Господь ласку людям в очах єгиптян, що йшли їм наввипередки; і так обібрали вони єгиптян.
37 Pođu tako Izraelci iz Ramsesa prema Sukotu. Bilo je oko šest stotina tisuća pješaka, osim žena i djece.	37 І рушили сини Ізраїля в дорогу від Рамсесу до Суккот, яких шістсот тисяч чоловіків піхотинців, крім їхніх сімей.
38 A mnogo i drugoga svijeta pođe s njima, i mnoga stoka, krupna i sitna.	38 І мішаного народу сила знялось із ними, і вівці й худоба, дуже велика отара.
39 Ispeku beskvasne prevrte od tijesta što su ga iz Egipta ponijeli: nije se bilo ukvasalo. A kako su bili tjerani iz Egipta, nisu mogli odgađati, i tako nisu sebi spremili poputninu.	39 З тіста, що взяли з Єгипту, понапікали вони тоненьких опрісноків; бо тісто ще не було вкисло; їх бо виганяли з Єгипту, то вони не могли гаятись та й навіть не приготували собі припасів на дорогу.
40 Vrijeme što su ga Izraelci proveli u Egiptu iznosilo je četiri stotine i trideset godina.	40 Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять.
41 I kad se navrši četiri stotine i trideset godina – točno onoga dana – sve čete Jahvine iziđoše iz zemlje egipatske.	41 І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту.
42 Ona noć koju je Jahve probdio da njih izbavi iz Egipta, odonda je svima Izraelcima, u sve naraštaje njihove, noć bdjenja u čast Jahvi.	42 Ніччю чування була та ніч для Господа, щоб вивести їх із землі Єгипетської. Тому ніч це Господня, щоб чували в ній на честь Господа сини Ізраїля з роду в рід.
43 Reče Jahve Mojsiju i Aronu: »Neka je ovo pravilo za pashalnu žrtvu: ni jedan stranac ne smije od nje jesti!	43 Господь сказав Мойсеєві і Аронові: Ось пасхальна установа: нехай ніякий чужинець не їсть пасхи.
44 Svaki rob, kupljen novcem i obrezan, može je jesti.	44 Всякий же раб, куплений грошовою ціною, як обріжеш його, тоді може її їсти.
45 Ni gost ni najamnik ne smiju je jesti!	45 Приходько й наймит щоб її не їли.
46 Blagujte je u jednoj te istoj kući; iz kuće ne smijete iznositi mesa niti na žrtvi smijete koju kost slomiti.	46 В одній хаті їстимуть (її); нічого з м’яса не виносити поза дім, ані кісточки не переломите в ньому.
47 Sva zajednica Izraelaca neka je prikazuje!	47 Уся громада ізраїльська має святкувати пасху.
48 Ako bi stranac koji među vama boravi htio svetkovati Pashu u čast Jahvi, svi se njegovi muški moraju obrezati. Tek tada neka pristupi i slavi je, jer je tada kao i domorodac zemlje. Ali neobrezani ne smije od nje jesti.	48 А якби хто чужий, пробуваючи в тебе, захотів святкувати пасху Господню, нехай обріжуть усю його мужеську стать, і тоді нехай приходить і святкує, як і тубілець. Ніхто необрізаний не сміє її їсти.
49 Neka vrijedi isto pravilo za domoroca i pridošlicu koji među vama boravi.«	49 Закон один щоб у вас був і тубільцеві і чужинцеві, що перебуває серед вас.
50 Svi Izraelci poslušaju: kako je Jahve naredio Mojsiju i Aronu, tako su i učinili.	50 Усі сини Ізраїля вчинили як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і виконали це.
51 Toga istog dana izbavio je Jahve Izraelce u njihovim četama iz zemlje egipatske.	51 Отож того самого дня вивів Господь синів Ізраїля з землі Єгипетської за полками.