ІI Петра 2

¹ Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель.

² Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися.

³ У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає.

⁴ Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;

⁵ і коли він не пощадив старовинний світ, — а зберіг вісім душ, з яких був Ной, цей проповідник правди, — і навів потоп на світ безбожних;

⁶ і коли він, щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту;

⁷ коли він вирятував праведного Лота, якого пригнітала розбещена поведінка беззаконників,

⁸ — бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день бувши праведною душею, глядівши і слухавши беззаконних учинки, —

⁹ то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду;

¹⁰ особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя,

¹¹ тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом — зневажливого осуду.

¹² Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені

¹³ і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, — брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами.

¹⁴ Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, — діти прокляття!

¹⁵ Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,

¹⁶ тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.

¹⁷ Вони — джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма.

¹⁸ Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді.

¹⁹ Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став.

²⁰ Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше.

²¹ Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.

²² З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»