Ісая 38

¹ У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити.»

² Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа

³ і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос.

⁴ І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє:

⁵ «Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: — Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п’ятнадцять років

⁶ і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто.

⁷ Ось тобі й знак від Господа, що справдить Господь слово, яке сказав:

⁸ Я заверну тінь соняшного годинника, що спустилася додолу на соняшнім годиннику Ахаза, назад на десять ступнів.» І повернулося сонце на десять ступнів, що їх уже було пройшло.

⁹ Пісня Єзекії, царя юдейського коли був занедужав, а потім видужав зо своєї недуги:

¹⁰ «Я сказав: Опівдні днів моїх відійду до Шеолу брам, позбавлений останку моїх літ.

¹¹ Я сказав: Я не побачу більше Господа, Господа на землі живучих, я не узрю вже більш нікого з-поміж тих, що живуть на світі.

¹² Мою хатину знесено, далеко забрано від мене, немов намет пастуший. Немов той ткач, життя моє згортаю: він відтинає мене від основи. Від дня до ночі ти мене викінчуєш.

¹³ Я кричу аж до ранку. Наче лев, він трощить усі мої кості. Відо дня до ночі ти мене покидаєш.

¹⁴ Наче ластівка чи журавель, скиглю я; я стогну, немов голуб. Очі мої втомились, глядівши вгору. Господи, пригноблено мене, ручись за мене!

¹⁵ Що мені казати? То він мені сказав, і сам же він зробив те. Хвалитиму тебе ввесь вік мій за біль душі моєї.

¹⁶ Господи, так живуть люди. У ньому ж і життя мого духу. Ти мене оздоровиш, ти мене оживиш.

¹⁷ Ось за мій мир я мав гіркість, гіркоту. Ти зберіг мою душу від погибельної ями, бо ти закинув усі гріхи мої позад себе.

¹⁸ Шеол тебе не хвалить, та й смерть тебе не прославляє. Ті, що зійшли в яму, не можуть уже надіятись на твою вірність.

¹⁹ Живий, живий, той тебе прославляє, як оце я сьогодні. Батько оповідає дітям про твою вірність.

²⁰ Господь готовий мене врятувати. Тому ми будемо на струнах грати до всі дні життя нашого в домі Господнім.»

²¹ І сказав Ісая: «Хай принесуть печиво із смоков і прикладуть до нариву, й він видужає!»

²² І спитав Єзекія: «Який знак, що я знову зійду у храм Господній?»