| 1 וַיְהִי אַחֲרֵי מֹות יְהֹושֻׁעַ וַיִּשְׁאֲלוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל בַּיהוָה לֵאמֹר מִי יַעֲלֶה־לָּנוּ אֶל־הַכְּנַעֲנִי בַּתְּחִלָּה לְהִלָּחֶם בֹּו | 1 По смерті Ісуса сини Ізраїля спитали в Господа: «Хто з нас має виступати першим проти ханаанян, щоб воювати з ними?» |
| 2 וַיֹּאמֶר יְהוָה יְהוּדָה יַעֲלֶה הִנֵּה נָתַתִּי אֶת־הָאָרֶץ בְּיָדֹו | 2 І сказав Господь: «Юда нехай виступає. Ось я віддаю край йому в руки.» |
| 3 וַיֹּאמֶר יְהוּדָה לְשִׁמְעֹון אָחִיו עֲלֵה אִתִּי בְגֹורָלִי וְנִלָּחֲמָה בַּכְּנַעֲנִי וְהָלַכְתִּי גַם־אֲנִי אִתְּךָ בְּגֹורָלֶךָ וַיֵּלֶךְ אִתֹּו שִׁמְעֹון | 3 Юда й сказав своєму братові Симеонові: «Йди зо мною в мою частку, й будемо воювати з ханаанянами; а потім піду й я з тобою в твою частку.» І пішов Симеон разом з ним. |
| 4 וַיַּעַל יְהוּדָה וַיִּתֵּן יְהוָה אֶת־הַכְּנַעֲנִי וְהַפְּרִזִּי בְּיָדָם וַיַּכּוּם בְּבֶזֶק עֲשֶׂרֶת אֲלָפִים אִישׁ | 4 Виступив Юда, і віддав Господь ханаанян та перізіїв йому на поталу, і розбили вони з них під Безеком десять тисяч чоловік. |
| 5 וַיִּמְצְאוּ אֶת־אֲדֹנִי בֶזֶק בְּבֶזֶק וַיִּלָּחֲמוּ בֹּו וַיַּכּוּ אֶת־הַכְּנַעֲנִי וְאֶת־הַפְּרִזִּי | 5 Біля Безеку зіткнулись вони з Адонівезеком, вдарили на нього й розбили ханаанян та перізіїв. |
| 6 וַיָּנָס אֲדֹנִי בֶזֶק וַיִּרְדְּפוּ אַחֲרָיו וַיֹּאחֲזוּ אֹתֹו וַיְקַצְּצוּ אֶת־בְּהֹנֹות יָדָיו וְרַגְלָיו | 6 Адонівезек утік, та вони кинулися за ним, схопили його й повтинали йому на руках і на ногах великі пальці. |
| 7 וַיֹּאמֶר אֲדֹנִי־בֶזֶק שִׁבְעִים ׀ מְלָכִים בְּהֹנֹות יְדֵיהֶם וְרַגְלֵיהֶם מְקֻצָּצִים הָיוּ מְלַקְּטִים תַּחַת שֻׁלְחָנִי כַּאֲשֶׁר עָשִׂיתִי כֵּן שִׁלַּם־לִי אֱלֹהִים וַיְבִיאֻהוּ יְרוּשָׁלִַם וַיָּמָת שָׁם׃ פ | 7 Сказав тоді Адонівезек: «Сімдесят царів з повідтинаними пальцями на руках і ногах збирали кришки під столом у мене. Як я вчинив, так Господь відплатив мені!» І привели вони його в Єрусалим, де він і вмер. |
| 8 וַיִּלָּחֲמוּ בְנֵי־יְהוּדָה בִּירוּשָׁלִַם וַיִּלְכְּדוּ אֹותָהּ וַיַּכּוּהָ לְפִי־חָרֶב וְאֶת־הָעִיר שִׁלְּחוּ בָאֵשׁ | 8 І вдарили сини Юди на Єрусалим, опанували його, винищили лезом меча, а місто спалили. |
| 9 וְאַחַר יָרְדוּ בְּנֵי יְהוּדָה לְהִלָּחֵם בַּכְּנַעֲנִי יֹושֵׁב הָהָר וְהַנֶּגֶב וְהַשְּׁפֵלָה | 9 Потім сини Юди спустились, щоб воювати з ханаанянами, що жили в горах, на півдні, та по узгір’ях. |
| 10 וַיֵּלֶךְ יְהוּדָה אֶל־הַכְּנַעֲנִי הַיֹּושֵׁב בְּחֶבְרֹון וְשֵׁם־חֶבְרֹון לְפָנִים קִרְיַת אַרְבַּע וַיַּכּוּ אֶת־שֵׁשַׁי וְאֶת־אֲחִימַן וְאֶת־תַּלְמָי | 10 Далі виступив Юда проти ханаанян, що жили в Хевроні, — Хеврон же звавсь раніше Кіріят-Арба, — і розбили Шешая, Ахімана й Талмая. |
| 11 וַיֵּלֶךְ מִשָּׁם אֶל־יֹושְׁבֵי דְּבִיר וְשֵׁם־דְּבִיר לְפָנִים קִרְיַת־סֵפֶר | 11 А звідтіля пішов на мешканців Девіру, що звався колись Кіріят-Сефер. |
| 12 וַיֹּאמֶר כָּלֵב אֲשֶׁר־יַכֶּה אֶת־קִרְיַת־סֵפֶר וּלְכָדָהּ וְנָתַתִּי לֹו אֶת־עַכְסָה בִתִּי לְאִשָּׁה | 12 І обіцяв тоді Калев: «Хто нападе на Кіріят-Сефер і візьме його, за того віддам дочку мою Ахсу.» |
| 13 וַיִּלְכְּדָהּ עָתְנִיאֵל בֶּן־קְנַז אֲחִי כָלֵב הַקָּטֹן מִמֶּנּוּ וַיִּתֶּן־לֹו אֶת־עַכְסָה בִתֹּו לְאִשָּׁה | 13 І взяв його Отнієл, син Кеназа, меншого Калевового брата, і віддав він за нього дочку свою Ахсу. |
| 14 וַיְהִי בְּבֹואָהּ וַתְּסִיתֵהוּ לִשְׁאֹול מֵאֵת־אָבִיהָ הַשָּׂדֶה וַתִּצְנַח מֵעַל הַחֲמֹור וַיֹּאמֶר־לָהּ כָּלֵב מַה־לָּךְ | 14 А коли вона прибула, він підмовив її просити в батька поле; і як зіскочила з осла, Калев спитав її; «Що тобі?» |
| 15 וַתֹּאמֶר לֹו הָבָה־לִּי בְרָכָה כִּי אֶרֶץ הַנֶּגֶב נְתַתָּנִי וְנָתַתָּה לִי גֻּלֹּת מָיִם וַיִּתֶּן־לָהּ כָּלֵב אֵת גֻּלֹּת עִלִּית וְאֵת גֻּלֹּת תַּחְתִּית׃ פ | 15 А та до нього: «Дай мені, — каже, — благословення: дав бо єси мені суху землю, дай мені і джерела вод! І дав він їй горішні й долішні джерела. |
| 16 וּבְנֵי קֵינִי חֹתֵן מֹשֶׁה עָלוּ מֵעִיר הַתְּמָרִים אֶת־בְּנֵי יְהוּדָה מִדְבַּר יְהוּדָה אֲשֶׁר בְּנֶגֶב עֲרָד וַיֵּלֶךְ וַיֵּשֶׁב אֶת־הָעָם | 16 Сини кенія Ховава, Мойсеєвого тестя, з Пальмового міста, повиходили разом із синами Юди в пустиню Юди, що на південь від Араду; пішли вони й оселились з амалекитянами. |
| 17 וַיֵּלֶךְ יְהוּדָה אֶת־שִׁמְעֹון אָחִיו וַיַּכּוּ אֶת־הַכְּנַעֲנִי יֹושֵׁב צְפַת וַיַּחֲרִימוּ אֹותָהּ וַיִּקְרָא אֶת־שֵׁם־הָעִיר חָרְמָה | 17 Згодом двигнувся Юда з братом Симеоном, і розбили вони ханаанян, що жили в Цефаті, і цілком знищили його, тим і прозвано те місто Хорма. |
| 18 וַיִּלְכֹּד יְהוּדָה אֶת־עַזָּה וְאֶת־גְּבוּלָהּ וְאֶת־אַשְׁקְלֹון וְאֶת־גְּבוּלָהּ וְאֶת־עֶקְרֹון וְאֶת־גְּבוּלָהּ | 18 Далі завоював Юда Газу з її околицею, Аскалон з околицею й Екрон з околицею. |
| 19 וַיְהִי יְהוָה אֶת־יְהוּדָה וַיֹּרֶשׁ אֶת־הָהָר כִּי לֹא לְהֹורִישׁ אֶת־יֹשְׁבֵי הָעֵמֶק כִּי־רֶכֶב בַּרְזֶל לָהֶם | 19 Господь був з Юдою, так що він посів гори. Подолян же не здолав прогнати, бо в них були залізні колісниці. |
| 20 וַיִּתְּנוּ לְכָלֵב אֶת־חֶבְרֹון כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר מֹשֶׁה וַיֹּורֶשׁ מִשָּׁם אֶת־שְׁלֹשָׁה בְּנֵי הָעֲנָק | 20 І дали вони Калевові Хеврон, як заповідав Мойсей, і повиганяв він звідтіль трьох синів Анака. |
| 21 וְאֶת־הַיְבוּסִי יֹשֵׁב יְרוּשָׁלִַם לֹא הֹורִישׁוּ בְּנֵי בִנְיָמִן וַיֵּשֶׁב הַיְבוּסִי אֶת־בְּנֵי בִנְיָמִן בִּירוּשָׁלִַם עַד הַיֹּום הַזֶּה׃ ס | 21 Євусіїв же, мешканців Єрусалиму, не повиганяли сини Веніямина, так що живуть євусії в Єрусалимі з синами Веніямина по цей день. |
| 22 וַיַּעֲלוּ בֵית־יֹוסֵף גַּם־הֵם בֵּית־אֵל וַיהוָה עִמָּם | 22 Дім Йосифа виступив і собі проти Бетела, і Господь був з ними; |
| 23 וַיָּתִירוּ בֵית־יֹוסֵף בְּבֵית־אֵל וְשֵׁם־הָעִיר לְפָנִים לוּז | 23 бо як вони розглядали Бетел, що звався перше Луз, |
| 24 וַיִּרְאוּ הַשֹּׁמְרִים אִישׁ יֹוצֵא מִן־הָעִיר וַיֹּאמְרוּ לֹו הַרְאֵנוּ נָא אֶת־מְבֹוא הָעִיר וְעָשִׂינוּ עִמְּךָ חָסֶד | 24 побачили розглядачі чоловіка, що виходив з міста, і сказали йому „Покажи нам, де можна вломитись у місто, й ми тебе помилуємо.“ |
| 25 וַיַּרְאֵם אֶת־מְבֹוא הָעִיר וַיַּכּוּ אֶת־הָעִיר לְפִי־חָרֶב וְאֶת־הָאִישׁ וְאֶת־כָּל־מִשְׁפַּחְתֹּו שִׁלֵּחוּ | 25 І він показав їм вхід до міста, й вони побили його вістрям меча, чоловіка ж того й усю родину відпустили. |
| 26 וַיֵּלֶךְ הָאִישׁ אֶרֶץ הַחִתִּים וַיִּבֶן עִיר וַיִּקְרָא שְׁמָהּ לוּז הוּא שְׁמָהּ עַד הַיֹּום הַזֶּה׃ פ | 26 Пішов той чоловік у хеттитську землю, збудував місто й назвав його Луз. Так зветься воно й по цей день. |
| 27 וְלֹא־הֹורִישׁ מְנַשֶּׁה אֶת־בֵּית־שְׁאָן וְאֶת־בְּנֹותֶיהָ וְאֶת־תַּעְנַךְ וְאֶת־בְּנֹתֶיהָ וְאֶת־ [יֹשֵׁב כ] (יֹשְׁבֵי ק) דֹור וְאֶת־בְּנֹותֶיהָ וְאֶת־יֹושְׁבֵי יִבְלְעָם וְאֶת־בְּנֹתֶיהָ וְאֶת־יֹושְׁבֵי מְגִדֹּו וְאֶת־בְּנֹותֶיהָ וַיֹּואֶל הַכְּנַעֲנִי לָשֶׁבֶת בָּאָרֶץ הַזֹּאת | 27 Манассія не прогнав мешканців Бетшеану з його присілками, ані мешканців Танаху з його присілками, ані мешканців Дору з його присілками, ані мешканців Ївлеаму з його присілками, ані мешканців Мегіддо з його присілками. І зостались ханааняни вперто жити в цій країні. |
| 28 וַיְהִי כִּי־חָזַק יִשְׂרָאֵל וַיָּשֶׂם אֶת־הַכְּנַעֲנִי לָמַס וְהֹורֵישׁ לֹא הֹורִישֹׁו׃ ס | 28 Як же Ізраїль вбився в потугу, зробив він їх рабами, повиганяти ж їх — не повиганяв він. |
| 29 וְאֶפְרַיִם לֹא הֹורִישׁ אֶת־הַכְּנַעֲנִי הַיֹּושֵׁב בְּגָזֶר וַיֵּשֶׁב הַכְּנַעֲנִי בְּקִרְבֹּו בְּגָזֶר׃ פ | 29 Та й Ефраїм теж не повиганяв ханаанян, що жили в Гезері, так і зостались ханааняни жити в Гезері. |
| 30 זְבוּלֻן לֹא הֹורִישׁ אֶת־יֹושְׁבֵי קִטְרֹון וְאֶת־יֹושְׁבֵי נַהֲלֹל וַיֵּשֶׁב הַכְּנַעֲנִי בְּקִרְבֹּו וַיִּהְיוּ לָמַס׃ ס | 30 Завулон не повиганяв мешканців Кітрону і Нагалолу. Так і жили ханааняни поміж ними, але були їхніми рабами. |
| 31 אָשֵׁר לֹא הֹורִישׁ אֶת־יֹשְׁבֵי עַכֹּו וְאֶת־יֹושְׁבֵי צִידֹון וְאֶת־אַחְלָב וְאֶת־אַכְזִיב וְאֶת־חֶלְבָּה וְאֶת־אֲפִיק וְאֶת־רְחֹב | 31 Ашер не повиганяв мешканців Акко й мешканців Сидону, Хелеву, Ахзіву, Хелви, Афеку і Рехову, |
| 32 וַיֵּשֶׁב הָאָשֵׁרִי בְּקֶרֶב הַכְּנַעֲנִי יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ כִּי לֹא הֹורִישֹׁו׃ ס | 32 і жили ашерії серед ханаанян, мешканців краю, бо вони їх не повиганяли. |
| 33 נַפְתָּלִי לֹא־הֹורִישׁ אֶת־יֹשְׁבֵי בֵית־שֶׁמֶשׁ וְאֶת־יֹשְׁבֵי בֵית־עֲנָת וַיֵּשֶׁב בְּקֶרֶב הַכְּנַעֲנִי יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ וְיֹשְׁבֵי בֵית־שֶׁמֶשׁ וּבֵית עֲנָת הָיוּ לָהֶם לָמַס׃ ס | 33 Нафталі не повиганяв мешканців Бетшемешу і Бет-Анату, і жив серед ханаанян, що перебували в цій країні, але мешканці Бетшемешу і Бет-Анату стали їхніми рабами. |
| 34 וַיִּלְחֲצוּ הָאֱמֹרִי אֶת־בְּנֵי־דָן הָהָרָה כִּי־לֹא נְתָנֹו לָרֶדֶת לָעֵמֶק | 34 Аморії ж відкинули даніїв у гори й не давали їм спускатись у долину. |
| 35 וַיֹּואֶל הָאֱמֹרִי לָשֶׁבֶת בְּהַר־חֶרֶס בְּאַיָּלֹון וּבְשַׁעַלְבִים וַתִּכְבַּד יַד בֵּית־יֹוסֵף וַיִּהְיוּ לָמַס | 35 І жили аморії й далі в Гархересі, в Аялоні й у Шаалвімі. Як же почав дім Йосифа брати над ними гору, вони стали їхніми кріпаками. |
| 36 וּגְבוּל הָאֱמֹרִי מִמַּעֲלֵה עַקְרַבִּים מֵהַסֶּלַע וָמָעְלָה׃ פ | 36 Границя ж аморіїв ішла від узвозу Акраббім і від Селі далі вгору. |
