| 1 וַיְדַבֵּר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה לֵּאמֹר | 1 Господь сказав Мойсеєві: |
| 2 וְאֶל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל תֹּאמַר אִישׁ אִישׁ מִבְּנֵי יִשְׂרָאֵל וּמִן־הַגֵּר ׀ הַגָּר בְּיִשְׂרָאֵל אֲשֶׁר יִתֵּן מִזַּרְעֹו לַמֹּלֶךְ מֹות יוּמָת עַם הָאָרֶץ יִרְגְּמֻהוּ בָאָבֶן | 2 «Ти до синів Ізраїля промовиш: Хто з синів Ізраїля чи приходнів, що перебувають в Ізраїлі, дасть когось із свого потомства Молохові, покарати його смертю; його земляки нехай поб’ють його камінням. |
| 3 וַאֲנִי אֶתֵּן אֶת־פָּנַי בָּאִישׁ הַהוּא וְהִכְרַתִּי אֹתֹו מִקֶּרֶב עַמֹּו כִּי מִזַּרְעֹו נָתַן לַמֹּלֶךְ לְמַעַן טַמֵּא אֶת־מִקְדָּשִׁי וּלְחַלֵּל אֶת־שֵׁם קָדְשִׁי | 3 Я звернусь проти такого чоловіка й викоріню його з-поміж людей його; бо він із дітей своїх оддав Молохові, осквернивши мою святиню та збезчестивши моє ім’я. |
| 4 וְאִם הַעְלֵם יַעְלִימוּ עַם הָאָרֶץ אֶת־עֵינֵיהֶם מִן־הָאִישׁ הַהוּא בְּתִתֹּו מִזַּרְעֹו לַמֹּלֶךְ לְבִלְתִּי הָמִית אֹתֹו | 4 А коли земляки заплющать очі на того чоловіка, як віддаватиме когось із дітей своїх Молохові, і не схочуть його вбити, |
| 5 וְשַׂמְתִּי אֲנִי אֶת־פָּנַי בָּאִישׁ הַהוּא וּבְמִשְׁפַּחְתֹּו וְהִכְרַתִּי אֹתֹו וְאֵת ׀ כָּל־הַזֹּנִים אַחֲרָיו לִזְנֹות אַחֲרֵי הַמֹּלֶךְ מִקֶּרֶב עַמָּם | 5 я зверну моє лице проти нього й проти роду його й з-поміж його люду викоріню його та всіх, що розпустували слідом за ним, щоб розпустувати за Молохом. |
| 6 וְהַנֶּפֶשׁ אֲשֶׁר תִּפְנֶה אֶל־הָאֹבֹת וְאֶל־הַיִּדְּעֹנִים לִזְנֹות אַחֲרֵיהֶם וְנָתַתִּי אֶת־פָּנַי בַּנֶּפֶשׁ הַהִוא וְהִכְרַתִּי אֹתֹו מִקֶּרֶב עַמֹּו | 6 Хто звернеться до заклиначів мерців і знахурів, щоб слідом за ними блудувати, я звернуся проти нього й викоріню його з-поміж його люду. |
| 7 וְהִתְקַדִּשְׁתֶּם וִהְיִיתֶם קְדֹשִׁים כִּי אֲנִי יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם | 7 Ви ж освячуйте себе і будете святими, бо я — Господь, Бог ваш. |
| 8 וּשְׁמַרְתֶּם אֶת־חֻקֹּתַי וַעֲשִׂיתֶם אֹתָם אֲנִי יְהוָה מְקַדִּשְׁכֶם | 8 Ви пильнуватимете установ моїх і виконуватимете їх; я — Господь, що освячую вас. |
| 9 כִּי־אִישׁ אִישׁ אֲשֶׁר יְקַלֵּל אֶת־אָבִיו וְאֶת־אִמֹּו מֹות יוּמָת אָבִיו וְאִמֹּו קִלֵּל דָּמָיו בֹּו | 9 Хто проклинає свого батька чи свою матір, того мусять покарати смертю; він кляв свого батька й свою матір, тож кров його нехай упаде на нього. |
| 10 וְאִישׁ אֲשֶׁר יִנְאַף אֶת־אֵשֶׁת אִישׁ אֲשֶׁר יִנְאַף אֶת־אֵשֶׁת רֵעֵהוּ מֹות־יוּמַת הַנֹּאֵף וְהַנֹּאָפֶת | 10 Хто чужоложить із жінкою ближнього свого, на смерть мусять бути скарані і перелюбець і перелюбка. |
| 11 וְאִישׁ אֲשֶׁר יִשְׁכַּב אֶת־אֵשֶׁת אָבִיו עֶרְוַת אָבִיו גִּלָּה מֹות־יוּמְתוּ שְׁנֵיהֶם דְּמֵיהֶם בָּם | 11 Той, хто сходитиметься з батьковою жінкою, наготу свого батька відкрив він; обоє мусять бути покарані смертю; кров їхня на них. |
| 12 וְאִישׁ אֲשֶׁר יִשְׁכַּב אֶת־כַּלָּתֹו מֹות יוּמְתוּ שְׁנֵיהֶם תֶּבֶל עָשׂוּ דְּמֵיהֶם בָּם | 12 Хто зійшовся б із невісткою своєю, смертю мусять покарати їх обоє; кровозмішання вчинили; кров їхня на них. |
| 13 וְאִישׁ אֲשֶׁר יִשְׁכַּב אֶת־זָכָר מִשְׁכְּבֵי אִשָּׁה תֹּועֵבָה עָשׂוּ שְׁנֵיהֶם מֹות יוּמָתוּ דְּמֵיהֶם בָּם | 13 Коли чоловік зійдеться з чоловіком так, як із жінкою, обидва вчинили гидоту; смертю мусять їх покарати; кров їхня на них. |
| 14 וְאִישׁ אֲשֶׁר יִקַּח אֶת־אִשָּׁה וְאֶת־אִמָּהּ זִמָּה הִוא בָּאֵשׁ יִשְׂרְפוּ אֹתֹו וְאֶתְהֶן וְלֹא־תִהְיֶה זִמָּה בְּתֹוכְכֶם | 14 Хто бере собі за жінку дочку й матір її — це ганьба; вогнем нехай спалять його й їх, щоб не було такої ганьби серед вас. |
| 15 וְאִישׁ אֲשֶׁר יִתֵּן שְׁכָבְתֹּו בִּבְהֵמָה מֹות יוּמָת וְאֶת־הַבְּהֵמָה תַּהֲרֹגוּ | 15 Чоловік, що спарується зо скотиною, мусить бути скараний на смерть; а скотину треба вбити. |
| 16 וְאִשָּׁה אֲשֶׁר תִּקְרַב אֶל־כָּל־בְּהֵמָה לְרִבְעָה אֹתָהּ וְהָרַגְתָּ אֶת־הָאִשָּׁה וְאֶת־הַבְּהֵמָה מֹות יוּמָתוּ דְּמֵיהֶם בָּם | 16 Коли жінка наблизиться до якоїсь скотини, щоб злучитися з нею, мусиш убити жінку й скотину; вони мусять згинути; кров їхня нехай упаде на них. |
| 17 וְאִישׁ אֲשֶׁר־יִקַּח אֶת־אֲחֹתֹו בַּת־אָבִיו אֹו בַת־אִמֹּו וְרָאָה אֶת־עֶרְוָתָהּ וְהִיא־תִרְאֶה אֶת־עֶרְוָתֹו חֶסֶד הוּא וְנִכְרְתוּ לְעֵינֵי בְּנֵי עַמָּם עֶרְוַת אֲחֹתֹו גִּלָּה עֲוֹנֹו יִשָּׂא | 17 Коли чоловік візьме свою сестру, дочку батька свого або дочку матері своєї, та й побачить наготу її, а вона побачить наготу його, мерзота це; їх обох треба викорінити перед очима людей свого народу; наготу своєї сестри відкрив, мусить понести кару за гріх свій. |
| 18 וְאִישׁ אֲשֶׁר־יִשְׁכַּב אֶת־אִשָּׁה דָּוָה וְגִלָּה אֶת־עֶרְוָתָהּ אֶת־מְקֹרָהּ הֶעֱרָה וְהִיא גִּלְּתָה אֶת־מְקֹור דָּמֶיהָ וְנִכְרְתוּ שְׁנֵיהֶם מִקֶּרֶב עַמָּם | 18 Коли чоловік зійдеться з жінкою в час її спливу і, оголивши наготу її, відкриє її течиво, і вона відкриє свою кровотечу, обох їх викорінити з-поміж людей їхніх. |
| 19 וְעֶרְוַת אֲחֹות אִמְּךָ וַאֲחֹות אָבִיךָ לֹא תְגַלֵּה כִּי אֶת־שְׁאֵרֹו הֶעֱרָה עֲוֹנָם יִשָּׂאוּ | 19 Наготи сестри матері твоєї й сестри батька твого не відкриватимеш; бо це — обнажувати свою родичку; вони понесуть кару за гріх їхній. |
| 20 וְאִישׁ אֲשֶׁר יִשְׁכַּב אֶת־דֹּדָתֹו עֶרְוַת דֹּדֹו גִּלָּה חֶטְאָם יִשָּׂאוּ עֲרִירִים יָמֻתוּ | 20 Коли хтось зійдеться з тіткою своєю, наготу дядька свого відкрив він; понесуть кару за гріх свій, бездітними помруть. |
| 21 וְאִישׁ אֲשֶׁר יִקַּח אֶת־אֵשֶׁת אָחִיו נִדָּה הִוא עֶרְוַת אָחִיו גִּלָּה עֲרִירִים יִהְיוּ | 21 Коли хтось візьме жінку брата свого — це огида; наготу брата свого відкрив, бездітними будуть. |
| 22 וּשְׁמַרְתֶּם אֶת־כָּל־חֻקֹּתַי וְאֶת־כָּל־מִשְׁפָּטַי וַעֲשִׂיתֶם אֹתָם וְלֹא־תָקִיא אֶתְכֶם הָאָרֶץ אֲשֶׁר אֲנִי מֵבִיא אֶתְכֶם שָׁמָּה לָשֶׁבֶת בָּהּ | 22 Пильнуйте всіх моїх установ й усіх моїх присудів, і виконуйте їх, і не виблює вас земля, куди веду вас жити. |
| 23 וְלֹא תֵלְכוּ בְּחֻקֹּת הַגֹּוי אֲשֶׁר־אֲנִי מְשַׁלֵּחַ מִפְּנֵיכֶם כִּי אֶת־כָּל־אֵלֶּה עָשׂוּ וָאָקֻץ בָּם | 23 Не наслідуйте звичаїв народів, що їх прожену з-перед вас, бо тому що вони чинили все те, то вони й стали мені гидкими. |
| 24 וָאֹמַר לָכֶם אַתֶּם תִּירְשׁוּ אֶת־אַדְמָתָם וַאֲנִי אֶתְּנֶנָּה לָכֶם לָרֶשֶׁת אֹתָהּ אֶרֶץ זָבַת חָלָב וּדְבָשׁ אֲנִי יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם אֲשֶׁר־הִבְדַּלְתִּי אֶתְכֶם מִן־הָעַמִּים | 24 Вам же кажу я: ви заволодієте їхньою землею; я вам даю її в посілість, землю, що тече молоком і медом; я, Господь, Бог ваш, що відрізнив вас від інших народів. |
| 25 וְהִבְדַּלְתֶּם בֵּין־הַבְּהֵמָה הַטְּהֹרָה לַטְּמֵאָה וּבֵין־הָעֹוף הַטָּמֵא לַטָּהֹר וְלֹא־תְשַׁקְּצוּ אֶת־נַפְשֹׁתֵיכֶם בַּבְּהֵמָה וּבָעֹוף וּבְכֹל אֲשֶׁר תִּרְמֹשׂ הָאֲדָמָה אֲשֶׁר־הִבְדַּלְתִּי לָכֶם לְטַמֵּא | 25 Ви мусите відрізняти тварину чисту від нечистої, птаство чисте від нечистого, і не сквернити себе твариною, чи птицею, нічим, що повзає по землі, і що я вказав вам як нечисте. |
| 26 וִהְיִיתֶם לִי קְדֹשִׁים כִּי קָדֹושׁ אֲנִי יְהוָה וָאַבְדִּל אֶתְכֶם מִן־הָעַמִּים לִהְיֹות לִי | 26 Тож будете мені святими, бо святий я, Господь, що відрізнив вас від народів, щоб ви були моїми. |
| 27 וְאִישׁ אֹו־אִשָּׁה כִּי־יִהְיֶה בָהֶם אֹוב אֹו יִדְּעֹנִי מֹות יוּמָתוּ בָּאֶבֶן יִרְגְּמוּ אֹתָם דְּמֵיהֶם בָּם׃ פ | 27 Чоловік або жінка, що будуть викликати мертвих або відьмувати, мусять бути скарані на смерть; камінням нехай поб’ють їх; кров їхня упаде на них.» |
