| 1 טֹוב־רָשׁ הֹולֵךְ בְּתֻמֹּו מֵעִקֵּשׁ פָתָיו וְהוּא כְסִיל | 1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами. |
| 2 גַּם בְּלֹא־דַעַת נֶפֶשׁ לֹא־טֹוב וְאָץ בְּרַגְלַיִם חֹוטֵא | 2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться. |
| 3 אִוֶּלֶת אָדָם תְּסַלֵּף דַּרְכֹּו וְעַל־יְהוָה יִזְעַף לִבֹּו | 3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається. |
| 4 הֹון יֹסִיף רֵעִים רַבִּים וְדָל מֵרֵעהוּ יִפָּרֵד | 4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його. |
| 5 עֵד קָרִים לֹא יִנָּקֶה וְיָפִיחַ כְּזָבִים לֹא יִמָּלֵט | 5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку. |
| 6 רַבִּים יְחַלּוּ פְנֵי־נָדִיב וְכָל־הָרֵעַ לְאִישׁ מַתָּן | 6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці. |
| 7 כָּל אֲחֵי־רָשׁ ׀ שְׂנֵאֻהוּ אַף כִּי מְרֵעֵהוּ רָחֲקוּ מִמֶּנּוּ מְרַדֵּף אֲמָרִים [לֹא־ כ] (לֹו־הֵמָּה׃ ק) | 7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами. |
| 8 קֹנֶה־לֵּב אֹהֵב נַפְשֹׁו שֹׁמֵר תְּבוּנָה לִמְצֹא־טֹוב | 8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро. |
| 9 עֵד קָרִים לֹא יִנָּקֶה וְיָפִיחַ כְּזָבִים יֹאבֵד׃ פ | 9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине. |
| 10 לֹא־נָאוֶה לִכְסִיל תַּעֲנוּג אַף כִּי־לְעֶבֶד ׀ מְשֹׁל בְּשָׂרִים | 10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями. |
| 11 שֵׂכֶל אָדָם הֶאֱרִיךְ אַפֹּו וְתִפאַרְתֹּו עֲבֹר עַל־פָּשַׁע | 11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати. |
| 12 נַהַם כַּכְּפִיר זַעַף מֶלֶךְ וּכְטַל עַל־עֵשֶׂב רְצֹונֹו | 12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину. |
| 13 הַוֹּת לְאָבִיו בֵּן כְּסִיל וְדֶלֶף טֹרֵד מִדְיְנֵי אִשָּׁה | 13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання. |
| 14 בַּיִת וָהֹון נַחֲלַת אָבֹות וּמֵיְהוָה אִשָּׁה מַשְׂכָּלֶת | 14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка. |
| 15 עַצְלָה תַּפִּיל תַּרְדֵּמָה וְנֶפֶשׁ רְמִיָּה תִרְעָב | 15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати. |
| 16 שֹׁמֵר מִצְוָה שֹׁמֵר נַפְשֹׁו בֹּוזֵה דְרָכָיו [יוּמָת כ] (יָמוּת׃ ק) | 16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре. |
| 17 מַלְוֵה יְהוָה חֹונֵן דָּל וּגְמֻלֹו יְשַׁלֶּם־לֹו | 17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство. |
| 18 יַסֵּר בִּנְךָ כִּי־יֵשׁ תִּקְוָה וְאֶל־הֲמִיתֹו אַל־תִּשָּׂא נַפְשֶׁךָ | 18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти. |
| 19 [גֹּרַל־ כ] (גְּדָל־חֵמָה ק) נֹשֵׂא עֹנֶשׁ כִּי אִם־תַּצִּיל וְעֹוד תֹּוסִף | 19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим. |
| 20 שְׁמַע עֵצָה וְקַבֵּל מוּסָר לְמַעַן תֶּחְכַּם בְּאַחֲרִיתֶךָ | 20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку. |
| 21 רַבֹּות מַחֲשָׁבֹות בְּלֶב־אִישׁ וַעֲצַת יְהוָה הִיא תָקוּם | 21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться. |
| 22 תַּאֲוַת אָדָם חַסְדֹּו וְטֹוב־רָשׁ מֵאִישׁ כָּזָב | 22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун. |
| 23 יִרְאַת יְהוָה לְחַיִּים וְשָׂבֵעַ יָלִין בַּל־יִפָּקֶד רָע | 23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає. |
| 24 טָמַן עָצֵל יָדֹו בַּצַּלָּחַת גַּם־אֶל־פִּיהוּ לֹא יְשִׁיבֶנָּה | 24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести. |
| 25 לֵץ תַּכֶּה וּפֶתִי יַעְרִם וְהֹוכִיחַ לְנָבֹון יָבִין דָּעַת | 25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання. |
| 26 מְשַׁדֶּד־אָב יַבְרִיחַ אֵם בֵּן מֵבִישׁ וּמַחְפִּיר | 26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний. |
| 27 חַדַל־בְּנִי לִשְׁמֹעַ מוּסָר לִשְׁגֹות מֵאִמְרֵי־דָעַת | 27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних. |
| 28 עֵד בְּלִיַּעַל יָלִיץ מִשְׁפָּט וּפִי רְשָׁעִים יְבַלַּע־אָוֶן | 28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня. |
| 29 נָכֹונוּ לַלֵּצִים שְׁפָטִים וּמַהֲלֻמֹות לְגֵו כְּסִילִים | 29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари. |
