| 1 כִּי יֵשׁ לַכֶּסֶף מֹוצָא וּמָקֹום לַזָּהָב יָזֹקּוּ | 1 «Срібло має жилу початкову, | золото — також місце, де його очищують. |
| 2 בַּרְזֶל מֵעָפָר יֻקָּח וְאֶבֶן יָצוּק נְחוּשָׁה | 2 Залізо з землі добувають, | розтоплений камінь стає міддю. |
| 3 קֵץ ׀ שָׂם לַחֹשֶׁךְ וּלְכָל־תַּכְלִית הוּא חֹוקֵר אֶבֶן אֹפֶל וְצַלְמָוֶת | 3 Людина кладе край пітьмі, | розшукує до крайньої межі | — каміння темне, чорне. |
| 4 פָּרַץ נַחַל ׀ מֵעִם־גָּר הַנִּשְׁכָּחִים מִנִּי־רָגֶל דַּלּוּ מֵאֱנֹושׁ נָעוּ | 4 Люди з світлом пробивають копальню, | де стопи не залишили пам’яті, | — зависають на далекому відлюдді. |
| 5 אֶרֶץ מִמֶּנָּה יֵצֵא־לָחֶם וְתַחְתֶּיהָ נֶהְפַּךְ כְּמֹו־אֵשׁ | 5 Земля, що з неї хліб родиться, | під сподом, мов вогнем, розрита: — |
| 6 מְקֹום־סַפִּיר אֲבָנֶיהָ וְעַפְרֹת זָהָב לֹו | 6 місце сафірового каміння | та золотого пороху. |
| 7 נָתִיב לֹא־יְדָעֹו עָיִט וְלֹא זָפַתּוּ עֵין אַיָּה | 7 Стежки туди не знає хижа птиця, | і око яструба її не бачить. |
| 8 לֹא־הִדְרִיכֻהוּ בְנֵי־שָׁחַץ לֹא־עָדָה עָלָיו שָׁחַל | 8 Її не топчуть звірі дикі, | лев по ній не проходить! |
| 9 בַּחַלָּמִישׁ שָׁלַח יָדֹו הָפַךְ מִשֹּׁרֶשׁ הָרִים | 9 Людина на кремінь кладе свою руку, | перевертає шкереберть гори. |
| 10 בַּצּוּרֹות יְאֹרִים בִּקֵּעַ וְכָל־יְקָר רָאֲתָה עֵינֹו | 10 У скелях прорубує рови, | усе дорогоцінне бачить його око. |
| 11 מִבְּכִי נְהָרֹות חִבֵּשׁ וְתַעֲלֻמָהּ יֹצִא אֹור׃ פ | 11 Досліджує джерела рік, | виносить сховане на світло. |
| 12 וְהַחָכְמָה מֵאַיִן תִּמָּצֵא וְאֵי זֶה מְקֹום בִּינָה | 12 А мудрість звідкіля береться? | Де розумові місце? |
| 13 לֹא־יָדַע אֱנֹושׁ עֶרְכָּהּ וְלֹא תִמָּצֵא בְּאֶרֶץ הַחַיִּים | 13 Ніяка людина її путі не знає, | і не знайти її в землі живих. |
| 14 תְּהֹום אָמַר לֹא בִי־הִיא וְיָם אָמַר אֵין עִמָּדִי | 14 Безодня каже: Вона не в мені! | Та й море мовить: Не у мене! |
| 15 לֹא־יֻתַּן סְגֹור תַּחְתֶּיהָ וְלֹא יִשָּׁקֵל כֶּסֶף מְחִירָהּ | 15 Її й за щире золото не придбати, | ані сріблом її не можна оцінити. |
| 16 לֹא־תְסֻלֶּה בְּכֶתֶם אֹופִיר בְּשֹׁהַם יָקָר וְסַפִּיר | 16 Її не можна оцінити золотом офірським, | ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром. |
| 17 לֹא־יַעַרְכֶנָּה זָהָב וּזְכֹוכִית וּתְמוּרָתָהּ כְּלִי־פָז | 17 Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; | її не виміняти за щирозлотний посуд. |
| 18 רָאמֹות וְגָבִישׁ לֹא יִזָּכֵר וּמֶשֶׁךְ חָכְמָה מִפְּנִינִים | 18 А про коралі та кришталь і згадувати нічого! | Здобувати мудрість важче, ніж перли. |
| 19 לֹא־יַעַרְכֶנָּה פִּטְדַת־כּוּשׁ בְּכֶתֶם טָהֹור לֹא תְסֻלֶּה׃ פ | 19 Їй не рівня топаз етіопський, | ні щирим золотом її не оцінити! |
| 20 וְהַחָכְמָה מֵאַיִן תָּבֹוא וְאֵי זֶה מְקֹום בִּינָה | 20 Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце? |
| 21 וְנֶעֶלְמָה מֵעֵינֵי כָל־חָי וּמֵעֹוף הַשָּׁמַיִם נִסְתָּרָה | 21 Вона від зору всього живого скрита, | і схована від птиць небесних. |
| 22 אֲבַדֹּון וָמָוֶת אָמְרוּ בְּאָזְנֵינוּ שָׁמַעְנוּ שִׁמְעָהּ | 22 Погибель і смерть кажуть: | До наших вух дійшла про неї чутка, — |
| 23 אֱלֹהִים הֵבִין דַּרְכָּהּ וְהוּא יָדַע אֶת־מְקֹומָהּ | 23 але лиш Бог до неї знає стежку, | він знає її місце. |
| 24 כִּי־הוּא לִקְצֹות־הָאָרֶץ יַבִּיט תַּחַת כָּל־הַשָּׁמַיִם יִרְאֶה | 24 Бо він аж на край світу бачить, | на все, що є під небом, поглядає. |
| 25 לַעֲשֹׂות לָרוּחַ מִשְׁקָל וּמַיִם תִּכֵּן בְּמִדָּה | 25 Коли він призначав вагу вітрові | і давав міру водам, |
| 26 בַּעֲשׂתֹו לַמָּטָר חֹק וְדֶרֶךְ לַחֲזִיז קֹלֹות | 26 коли встановлював закон дощеві, | дорогу гуркотові грому, — |
| 27 אָז רָאָהּ וַיְסַפְּרָהּ הֱכִינָהּ וְגַם־חֲקָרָהּ | 27 тоді її угледів, облічив, | усталив її, добре її розслідивши. |
| 28 וַיֹּאמֶר ׀ לָאָדָם הֵן יִרְאַת אֲדֹנָי הִיא חָכְמָה וְסוּר מֵרָע בִּינָה׃ ס | 28 А людині сказав: Страх перед Господом — це мудрість, | берегтися зла — це розум!» |
