John 20

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 Then on the first Sabbath, Mary Magdalene went to the tomb early, while it was still dark, and she saw that the stone had been rolled away from the tomb.	1 Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці.
2 Therefore, she ran and went to Simon Peter, and to the other disciple, whom Jesus loved, and she said to them, “They have taken the Lord away from the tomb, and we do not know where they have laid him.”	2 Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»
3 Therefore, Peter departed with the other disciple, and they went to the tomb.	3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.
4 Now they both ran together, but the other disciple ran more quickly, ahead of Peter, and so he arrived at the tomb first.	4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;
5 And when he bowed down, he saw the linen cloths lying there, but he did not yet enter.	5 нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов.
6 Then Simon Peter arrived, following him, and he entered the tomb, and he saw the linen cloths lying there,	6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,
7 and the separate cloth which had been over his head, not placed with the linen cloths, but in a separate place, wrapped up by itself.	7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.
8 Then the other disciple, who had arrived first at the tomb, also entered. And he saw and believed.	8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував.
9 For as yet they did not understand the Scripture, that it was necessary for him to rise again from the dead.	9 Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.
10 Then the disciples went away again, each by himself.	10 Тож повернулись учні знов до себе.
11 But Mary was standing outside the tomb, weeping. Then, while she was weeping, she bowed down and gazed into the tomb.	11 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,
12 And she saw two Angels in white, sitting where the body of Jesus had been placed, one at the head, and one at the feet.	12 і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять — один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.
13 They say to her, “Woman, why are you weeping?” She said to them, “Because they have taken away my Lord, and I do not know where they have placed him.”	13 І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» — «Узяли мого Господа, — відвічає їм вона, — і не відаю, де покладено його.»
14 When she had said this, she turned around and saw Jesus standing there, but she did not know that it was Jesus.	14 Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.
15 Jesus said to her: “Woman, why are you weeping? Who are you seeking?” Considering that it was the gardener, she said to him, “Sir, if you have moved him, tell me where you have placed him, and I will take him away.”	15 І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, — а я заберу його.»
16 Jesus said to her, “Mary!” And turning, she said to him, “Rabboni!” (which means, Teacher).	16 Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!»
17 Jesus said to her: “Do not touch me. For I have not yet ascended to my Father. But go to my brothers and tell them: ‘I am ascending to my Father and to your Father, to my God and to your God.’ ”	17 А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»
18 Mary Magdalene went, announcing to the disciples, “I have seen the Lord, and these are the things that he said to me.”	18 І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», — та й що він це їй повідав.
19 Then, when it was late on the same day, on the first of the Sabbaths, and the doors were closed where the disciples were gathered, for fear of the Jews, Jesus came and stood in their midst, and he said to them: “Peace to you.”	19 А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»
20 And when he had said this, he showed them his hands and side. And the disciples were gladdened when they saw the Lord.	20 Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.
21 Therefore, he said to them again: “Peace to you. As the Father has sent me, so I send you.”	21 І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»
22 When he had said this, he breathed on them. And he said to them: “Receive the Holy Spirit.	22 Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!
23 Those whose sins you shall forgive, they are forgiven them, and those whose sins you shall retain, they are retained.”	23 Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.»
24 Now Thomas, one of the twelve, who is called the Twin, was not with them when Jesus arrived.	24 Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.
25 Therefore, the other disciples said to him, “We have seen the Lord.” But he said to them, “Unless I will see in his hands the mark of the nails and place my finger into the place of the nails, and place my hand into his side, I will not believe.”	25 Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!»
26 And after eight days, again his disciples were within, and Thomas was with them. Jesus arrived, though the doors had been closed, and he stood in their midst and said, “Peace to you.”	26 По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, — а двері були замкнені! — стає посередині та й каже: «Мир вам!»
27 Next, he said to Thomas: “Look at my hands, and place your finger here; and bring your hand close, and place it at my side. And do not choose to be unbelieving, but faithful.”	27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, — а віруючий!»
28 Thomas responded and said to him, “My Lord and my God.”	28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»
29 Jesus said to him: “You have seen me, Thomas, so you have believed. Blessed are those who have not seen and yet have believed.”	29 І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»
30 Jesus also accomplished many other signs in the sight of his disciples. These have not been written in this book.	30 Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.
31 But these things have been written, so that you may believe that Jesus is the Christ, the Son of God, and so that, in believing, you may have life in his name.	31 А ції — списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, — щоб мали життя в його ім’я.