Acts of the Apostles 8

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Now Saul was consenting to his execution.On that day, there broke out a severe persecution of the church in Jerusalem, and all were scattered throughout the countryside of Judea and Samaria, except the apostles.	1 Савло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії.
2 Devout men buried Stephen and made a loud lament over him.	2 Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.
3 Saul, meanwhile, was trying to destroy the church; entering house after house and dragging out men and women, he handed them over for imprisonment.	3 Савло ж руйнував Церкву: вдираючись до хат, виволікав чоловіків та жінок і передавав їх у в’язницю.
4 Now those who had been scattered went about preaching the word.	4 Ті, отже, що порозсипались, ходили по країні й звіщали слово (Боже).
5 Thus Philip went down to (the) city of Samaria and proclaimed the Messiah to them.	5 Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа.
6 With one accord, the crowds paid attention to what was said by Philip when they heard it and saw the signs he was doing.	6 А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив,
7 For unclean spirits, crying out in a loud voice, came out of many possessed people, and many paralyzed and crippled people were cured.	7 бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала.
8 There was great joy in that city.	8 Радість же була велика в тім місті.
9 A man named Simon used to practice magic in the city and astounded the people of Samaria, claiming to be someone great.	9 А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім’я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике.
10 All of them, from the least to the greatest, paid attention to him, saying, "This man is the 'Power of God' that is called 'Great.'"	10 За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік — сила Божа, що її звуть великою.»
11 They paid attention to him because he had astounded them by his magic for a long time,	11 Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми.
12 but once they began to believe Philip as he preached the good news about the kingdom of God and the name of Jesus Christ, men and women alike were baptized.	12 Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім’я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки.
13 Even Simon himself believed and, after being baptized, became devoted to Philip; and when he saw the signs and mighty deeds that were occurring, he was astounded.	13 Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався.
14 Now when the apostles in Jerusalem heard that Samaria had accepted the word of God, they sent them Peter and John,	14 Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана.
15 who went down and prayed for them, that they might receive the holy Spirit,	15 Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого,
16 for it had not yet fallen upon any of them; they had only been baptized in the name of the Lord Jesus.	16 бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім’я Господа Ісуса.
17 Then they laid hands on them and they received the holy Spirit.	17 Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.
18 When Simon saw that the Spirit was conferred by the laying on of the apostles' hands, he offered them money	18 Якже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші
19 and said, "Give me this power too, so that anyone upon whom I lay my hands may receive the holy Spirit."	19 і каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.»
20 But Peter said to him, "May your money perish with you, because you thought that you could buy the gift of God with money.	20 Петро ж сказав до нього: «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий.
21 You have no share or lot in this matter, for your heart is not upright before God.	21 Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом.
22 Repent of this wickedness of yours and pray to the Lord that, if possible, your intention may be forgiven.	22 Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця;
23 For I see that you are filled with bitter gall and are in the bonds of iniquity."	23 бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.»
24 Simon said in reply, "Pray for me to the Lord, that nothing of what you have said may come upon me."	24 А Симон відповів, кажучи: «Моліться ви до Господа за мене, щоб на мене ніщо не найшло з того, що ви сказали.»
25 So when they had testified and proclaimed the word of the Lord, they returned to Jerusalem and preached the good news to many Samaritan villages.	25 Отож, вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, повернулися в Єрусалим, і благовістили чимало сіл самарійських.
26 Then the angel of the Lord spoke to Philip, "Get up and head south on the road that goes down from Jerusalem to Gaza, the desert route."	26 Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»
27 So he got up and set out. Now there was an Ethiopian eunuch, a court official of the Candace, that is, the queen of the Ethiopians, in charge of her entire treasury, who had come to Jerusalem to worship,	27 І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, —
28 and was returning home. Seated in his chariot, he was reading the prophet Isaiah.	28 він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю.
29 The Spirit said to Philip, "Go and join up with that chariot."	29 Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.»
30 Philip ran up and heard him reading Isaiah the prophet and said, "Do you understand what you are reading?"	30 Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?»
31 He replied, "How can I, unless someone instructs me?" So he invited Philip to get in and sit with him.	31 А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього.
32 This was the scripture passage he was reading: "Like a sheep he was led to the slaughter, and as a lamb before its shearer is silent, so he opened not his mouth.	32 Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого.
33 In (his) humiliation justice was denied him. Who will tell of his posterity? For his life is taken from the earth."	33 В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.»
34 Then the eunuch said to Philip in reply, "I beg you, about whom is the prophet saying this? About himself, or about someone else?"	34 Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?»
35 Then Philip opened his mouth and, beginning with this scripture passage, he proclaimed Jesus to him.	35 Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому.
36 As they traveled along the road they came to some water, and the eunuch said, "Look, there is water. What is to prevent my being baptized?"	36 А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?»
37	37 Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, — можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»
38 Then he ordered the chariot to stop, and Philip and the eunuch both went down into the water, and he baptized him.	38 І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва — Филип та скопець — зійшли у воду і він охристив його.
39 When they came out of the water, the Spirit of the Lord snatched Philip away, and the eunuch saw him no more, but continued on his way rejoicing.	39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.
40 Philip came to Azotus, and went about proclaiming the good news to all the towns until he reached Caesarea.	40 Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.