| 1 וישב אל הים ויחל ללמד ויקהלו אליו המון עם רב עד אשר ירד לשבת באניה בים וכל העם עומד על חוף הים ביבשה | 1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі. |
| 2 וילמדם הרבה במשלים ויאמר אליהם בלמדו אתם | 2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням; |
| 3 שמעו שמוע הנה הזרע יצא לזרע | 3 Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти. |
| 4 ויהי בזרעו ויפל מן הזרע על יד הדרך ויבא עוף השמים ויאכלהו | 4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. |
| 5 ויש אשר נפל על מקום הסלע אשר אין לו שם אדמה הרבה וימהר לצמח כי לא היה לו עמק אדמה | 5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. |
| 6 ויהי כזרח השמש ויצרב וייבש כי אין לו שרש | 6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло. |
| 7 ויש אשר נפל בין הקצים ויעלו הקצים וימעכהו ולא נתן פרי | 7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду. |
| 8 ויש אשר נפל על האדמה הטובה ויתן פרי עלה וגדל ויעש זה שלשים שערים וזה ששים וזה מאה | 8 Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше. |
| 9 ויאמר אליהם מי אשר אזנים לו לשמע ישמע | 9 І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає! |
| 10 ויהי בהיותו לבדו וישאלוהו האנשים אשר סביביו עם שנים העשר על המשל | 10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі. |
| 11 ויאמר אליהם לכם נתן לדעת סוד מלכות האלהים ואשר בחוץ להם הכל במשלים | 11 І він сказав їм: Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами, |
| 12 למען יראו ראו ולא ידעו ושמעו שמוע ולא יבינו פן ישובו ונסלח לחטאתם | 12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось. |
| 13 ויאמר להם הן לא ידעתם את המשל הזה ואיך תבינו את המשלים כלם | 13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі? |
| 14 הזרע הוא זרע את הדבר | 14 Сіяч сіє слово. |
| 15 ואלה הם הנזרעים על יד הדרך אשר יזרע בם הדבר וכשמעם אותו מיד בא השטן וישא את הדבר הזרוע בלבבם | 15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово. |
| 16 וכן הנזרעים על מקמות הסלע הם השמעים את הדבר ומהר בשמחה יקחהו | 16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають, |
| 17 אך אין להם שרש בקרבם ורק לשעה יעמדו ואחר כן בהיות צרה ורדיפה על אדות הדבר מהרה יכשלו | 17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються. |
| 18 והאחרים הנזרעים בין הקצים הם השמעים את הדבר | 18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, |
| 19 ודאגות העולם הזה ומרמת העשר ותאות שאר הדברים באות וממעכות את הדבר ופרי לא יהיה לו | 19 але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним. |
| 20 ואלה המזרעים על האדמה הטובה הם השמעים את הדבר ומקבלים אתו ועשים פרי לשלשים שערים ולששים ולמאה | 20 А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше. |
| 21 ויאמר אליהם הכי יביאו הנר למען יושם תחת האיפה ותחת המטה ולא למען יעלהו על המנורה | 21 І говорив їм: Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику? |
| 22 כי אין דבר סתום אשר לא יגלה ולא נעלם דבר כי אם למען יבא לגלוי | 22 немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б. |
| 23 כל אשר אזנים לו לשמע ישמע | 23 Хто має вуха слухати, хай слухає! |
| 24 ויאמר אליהם ראו מה אתם שמעים במדה אשר אתם מודדים בה ימד לכם ועוד יוסף לכם השמעים | 24 І казав їм: Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте. |
| 25 כי מי שיש לו נתון ינתן לו ומי שאין לו גם את אשר יש לו יקח ממנו | 25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має. |
| 26 ויאמר מלכות האלהים היא כאשר ישליך איש זרע על האדמה | 26 І казав: Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю: |
| 27 וישן וקם לילה ויום והזרע יצמח וגדל והוא לא ידע | 27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає. |
| 28 כי הארץ מאליה מוציאה פריה את הדשא ראשונה ואחריו את השבלת ואחרי כן את החטה המלאה בשבלת | 28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. |
| 29 וכאשר גמל הפרי ימהר לשלח את המגל כי בשל הקציר | 29 А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали. |
| 30 ויאמר אל מה נדמה את מלכות האלהים ובאי זה משל נמשילנה | 30 І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо? |
| 31 כגרגר של חרדל אשר יזרע באדמה והוא קטן מכל הזרעים אשר על הארץ | 31 Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. |
| 32 ואחרי הזרעו יעלה ויגדל על כל הירקות ועשה ענפים גדולים עד אשר יוכלו עוף השמים לקנן בצלו | 32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись. |
| 33 ובמשלים רבים כאלה דבר אליהם את הדבר כפי אשר יכלו לשמע | 33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти. |
| 34 ובבלי משל לא דבר אליהם והיה בהיותו עם תלמידיו לבדם יבאר להם את הכל | 34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням. |
| 35 ויאמר אליהם ביום ההוא לפנות ערב נעברה העבר | 35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: Перепливімо лишень на той бік! |
| 36 ויעזבו את המון העם ויקחו אתו כאשר הוא באניה וגם אניות אחרות הלכו עמו | 36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним. |
| 37 ותקם רוח סערה גדולה וישטפו הגלים אל תוך האניה עד אשר כמעט נמלאה | 37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався. |
| 38 והוא ישן על הכסת באחרי האניה ויעירו אותו ויאמרו אליו רבי האינך דאג לנו כי נאבד | 38 А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: Учителю, тобі байдуже, що гинемо? |
| 39 ויעור ויגער ברוח ויאמר אל הים הס ודם ותשך הרוח ותהי דממה גדולה | 39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і залягла велика тиша. |
| 40 ויאמר אליהם למה ככה אתם חרדים איך אין לכם אמונה | 40 Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри? |
| 41 וייראו יראה גדולה ויאמרו איש אל רעהו מי אפוא הוא אשר גם הרוח והים שמעים לו | 41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: Хто це такий, що йому вітер і море послушні? |
