| 1 כי יש לכסף מוצא ומקום לזהב יזקו | 1 «Срібло має жилу початкову, | золото — також місце, де його очищують. | 
| 2 ברזל מעפר יקח ואבן יצוק נחושה | 2 Залізо з землі добувають, | розтоплений камінь стає міддю. | 
| 3 קץ שם לחשך ולכל תכלית הוא חוקר אבן אפל וצלמות | 3 Людина кладе край пітьмі, | розшукує до крайньої межі | — каміння темне, чорне. | 
| 4 פרץ נחל מעם גר הנשכחים מני רגל דלו מאנוש נעו | 4 Люди з світлом пробивають копальню, | де стопи не залишили пам’яті, | — зависають на далекому відлюдді. | 
| 5 ארץ ממנה יצא לחם ותחתיה נהפך כמו אש | 5 Земля, що з неї хліб родиться, | під сподом, мов вогнем, розрита: — | 
| 6 מקום ספיר אבניה ועפרת זהב לו | 6 місце сафірового каміння | та золотого пороху. | 
| 7 נתיב לא ידעו עיט ולא שזפתו עין איה | 7 Стежки туди не знає хижа птиця, | і око яструба її не бачить. | 
| 8 לא הדריכהו בני שחץ לא עדה עליו שחל | 8 Її не топчуть звірі дикі, | лев по ній не проходить! | 
| 9 בחלמיש שלח ידו הפך משרש הרים | 9 Людина на кремінь кладе свою руку, | перевертає шкереберть гори. | 
| 10 בצורות יארים בקע וכל יקר ראתה עינו | 10 У скелях прорубує рови, | усе дорогоцінне бачить його око. | 
| 11 מבכי נהרות חבש ותעלמה יצא אור | 11 Досліджує джерела рік, | виносить сховане на світло. | 
| 12 והחכמה מאין תמצא ואי זה מקום בינה | 12 А мудрість звідкіля береться? | Де розумові місце? | 
| 13 לא ידע אנוש ערכה ולא תמצא בארץ החיים | 13 Ніяка людина її путі не знає, | і не знайти її в землі живих. | 
| 14 תהום אמר לא בי היא וים אמר אין עמדי | 14 Безодня каже: Вона не в мені! | Та й море мовить: Не у мене! | 
| 15 לא יתן סגור תחתיה ולא ישקל כסף מחירה | 15 Її й за щире золото не придбати, | ані сріблом її не можна оцінити. | 
| 16 לא תסלה בכתם אופיר בשהם יקר וספיר | 16 Її не можна оцінити золотом офірським, | ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром. | 
| 17 לא יערכנה זהב וזכוכית ותמורתה כלי פז | 17 Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; | її не виміняти за щирозлотний посуд. | 
| 18 ראמות וגביש לא יזכר ומשך חכמה מפנינים | 18 А про коралі та кришталь і згадувати нічого! | Здобувати мудрість важче, ніж перли. | 
| 19 לא יערכנה פטדת כוש בכתם טהור לא תסלה | 19 Їй не рівня топаз етіопський, | ні щирим золотом її не оцінити! | 
| 20 והחכמה מאין תבוא ואי זה מקום בינה | 20 Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце? | 
| 21 ונעלמה מעיני כל חי ומעוף השמים נסתרה | 21 Вона від зору всього живого скрита, | і схована від птиць небесних. | 
| 22 אבדון ומות אמרו באזנינו שמענו שמעה | 22 Погибель і смерть кажуть: | До наших вух дійшла про неї чутка, — | 
| 23 אלהים הבין דרכה והוא ידע את מקומה | 23 але лиш Бог до неї знає стежку, | він знає її місце. | 
| 24 כי הוא לקצות הארץ יביט תחת כל השמים יראה | 24 Бо він аж на край світу бачить, | на все, що є під небом, поглядає. | 
| 25 לעשות לרוח משקל ומים תכן במדה | 25 Коли він призначав вагу вітрові | і давав міру водам, | 
| 26 בעשתו למטר חק ודרך לחזיז קלות | 26 коли встановлював закон дощеві, | дорогу гуркотові грому, — | 
| 27 אז ראה ויספרה הכינה וגם חקרה | 27 тоді її угледів, облічив, | усталив її, добре її розслідивши. | 
| 28 ויאמר לאדם הן יראת אדני היא חכמה וסור מרע בינה | 28 А людині сказав: Страх перед Господом — це мудрість, | берегтися зла — це розум!» |