| 1 וַיְהִי אִישׁ אֶחָד בְּתוֹךְ הַפְּרוּשִׁים וּשְׁמוֹ נַקְדִּימוֹן שַׂר לַיְּהוּדִים | 1 З фарисеїв один чоловік був, Никодим на ймення, зверхник серед юдеїв. |
| 2 וַיָּבֹא אֶל־יֵשׁוּעַ לַיְלָה וַיֹּאמֶר אֵלָיו רַבִּי יָדַעְנוּ כִּי אַתָּה מוֹרֶה מֵאֵת אֱלֹהִים בָּאתָ כִּי לֹא־יוּכַל אִישׁ לַעֲשׂוֹת הָאֹתוֹת אֲשֶׁר אַתָּה עֹשֶׂה בִּלְתִּי אִם־הָאֱלֹהִים עִמּוֹ | 2 Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що ти їх твориш.» |
| 3 וַיַּעַן יֵשׁוּעַ וַיֹּאמֶר אֵלָיו אָמֵן אָמֵן אֲנִי אֹמֵר לָךְ אִם־לֹא יִוָּלֵד אִישׁ מִלְמַעְלָה לֹא־יוּכַל לִרְאוֹת מַלְכוּת הָאֱלֹהִים | 3 Озвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.» |
| 4 וַיֹּאמֶר אֵלָיו נַקְדִּימוֹן אֵיךְ יִוָּלֵד אָדָם וְהוּא זָקֵן הֲכִי שׁוֹב יָשׁוּב אֶל־בֶּטֶן אִמּוֹ וְיִוָּלֵד | 4 Никодим же йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?» |
| 5 וַיַּעַן יֵשׁוּעַ אָמֵן אָמֵן אֲנִי אֹמֵר לָךְ אִם־לֹא יִוָּלֵד אִישׁ מִן־הַמַּיִם וְהָרוּחַ לֹא־יוּכַל לָבוֹא אֶל־מַלְכוּת הָאֱלֹהִים | 5 Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже. |
| 6 הַנּוֹלָד מִן־הַבָּשָׂר בָּשָׂר הוּא וְהַנּוֹלָד מִן־הָרוּחַ רוּחַ הוּא | 6 Що народжується від тіла — тіло, а що народжується від Духа — дух. |
| 7 אַל־תִּתְמַהּ עַל־אָמְרִי לָךְ כִּי עֲלֵיכֶם לְהִוָּלֵד מִלְמָעְלָה | 7 Не дивуйся, що я сказав тобі: Треба вам уродитися з висоти. |
| 8 הָרוּחַ בַּאֲשֶׁר יַחְפֹּץ שָׁם הוּא נשֵׁב וְאַתָּה תִּשְׁמַע אֶת־קוֹלוֹ אַךְ לֹא תֵדַע מֵאַיִן בָּא וְאָנָה הוּא הוֹלֵךְ כֵּן כָּל־הַנּוֹלָד מִן־הָרוּחַ | 8 Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа.» |
| 9 וַיַּעַן נַקְדִּימוֹן וַיֹּאמֶר אֵלָיו אֵיכָה תִהְיֶה כָּזֹאת | 9 Озвався Никодим і мовив до нього: «Як воно може статись?» |
| 10 וַיַּעַן יֵשׁוּעַ וַיֹּאמֶר אֵלָיו רַבָּן שֶׁל יִשְׂרָאֵל אַתָּה וְזֹאת לֹא יָדָעְתָּ | 10 Ісус же до нього у відповідь: «Ти вчитель Ізраїля, а того й не знаєш? |
| 11 אָמֵן אָמֵן אֲנִי אֹמֵר לָךְ כִּי אֵת אֲשֶׁר־יָדַעְנוּ נְדַבֵּר וְאֵת אֲשֶׁר־רָאִינוּ נָעִיד וְאַתֶּם לֹא תְקַבְּלוּ עֵדוּתֵנוּ | 11 Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, — ви ж свідчення нашого не берете до уваги. |
| 12 אִם־אָמַרְתִּי אֲלֵיכֶם דִּבְרֵי הָאָרֶץ וְאֵינְכֶם מַאֲמִינִים אֵיךְ תַּאֲמִינוּ בְּאָמְרִי אֲלֵיכֶם דִּבְרֵי הַשָּׁמָיִם | 12 Говорив я вам про земне, а ви не віруєте, — як же увіруєте, коли вам про небесне говоритиму? |
| 13 וְאִישׁ לֹא־עָלָה הַשָּׁמַיְמָה בִּלְתִּי אִם־אֲשֶׁר יָרַד מִן־הַשָּׁמָיִם בֶּן־הָאָדָם אֲשֶׁר הוּא בַּשָּׁמָיִם | 13 Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! |
| 14 וְכַאֲשֶׁר הִגְבִּיהַּ משֶׁה אֶת־הַנָּחָשׁ בַּמִּדְבָּר כֵּן צָרִיךְ בֶּן־הָאָדָם לְהִנָּשֵׂא | 14 Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, — так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, |
| 15 לְמַעַן לֹא יֹאבַד כָּל־הַמַּאֲמִין בּוֹ כִּי אִם־יִחְיֶה חַיֵּי עוֹלָמִים | 15 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. |
| 16 כִּי־כָכָה אָהַב הָאֱלֹהִים אֶת־הָעוֹלָם עַד־אֲשֶׁר נָתַן אֶת־בְּנוֹ אֶת־יְחִידוֹ הַנּוֹלָד מִמֶּנוּ לְמַעַן לֹא־יֹאבַד כָּל־הַמַּאֲמִין בּוֹ כִּי אִם־יִחְיֶה חַיֵּי עוֹלָמִים | 16 Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. |
| 17 כִּי הָאֱלֹהִים לֹא־שָׁלַח אֶת־בְּנוֹ אֶל־הָעוֹלָם לָדִין אֶת־הָעוֹלָם כִּי אִם־לְמַעַן יִוָּשַׁע בּוֹ הָעוֹלָם | 17 Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти. |
| 18 הַמַּאֲמִין בּוֹ לֹא יִדּוֹן וַאֲשֶׁר לֹא־יַאֲמִין בּוֹ כְּבָר נָדוֹן כִּי לֹא־הֶאֱמִין בְּשֵׁם הַבֵּן הַיָּחִיד הַנּוֹלָד לֵאלֹהִים | 18 Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, — той уже засуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. |
| 19 וְזֶה הוּא הַדִּין כִּי הָאוֹר בָּא אֶל־הָעוֹלָם וּבְנֵי הָאָדָם אָהֲבוּ הַחשֶׁךְ מִן־הָאוֹר כִּי רָעִים מַעֲשֵׂיהֶם | 19 А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, — лихі бо були їхні діла. |
| 20 כִּי כָל־פֹּעֵל עַוְלָה יִשְׂנָא אֶת־הָאוֹר וְלֹא יָבֹא לָאוֹר פֶּן יִוָּכְחוּ־מַעֲשָׂיו | 20 Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його. |
| 21 אֲבָל עֹשֵׂה הָאֱמֶת יָבֹא לָאוֹר לְמַעַן יִגָּלוּ מַעֲשָׂיו כִּי נַעֲשֹוּ בֵּאלֹהִים | 21 А хто правду чинить — іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі.» |
| 22 וַיְהִי אַחֲרֵי הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה וַיָּבֹא יֵשׁוּעַ וְתַלְמִידָיו אֶל־אֶרֶץ יְהוּדָה וַיָּגָר־שָׁם עִמָּהֶם וַיִּטְבֹּל | 22 Після того вирушив Ісус із своїми учнями у край Юдейський і перебував там із ними, і христив. |
| 23 וְגַם יוֹחָנָן הָיָה טֹבֵל בְּעֵינוֹן קָרוֹב לְשָׁלֵם כִּי־שָׁמָּה מַיִם לָרֹב וַיָּבֹאוּ וַיִּטָּבֵלוּ | 23 А й Йоан христив — в Еноні біля Салиму, бо там води було багато, тож приходили туди і христилися. |
| 24 כִּי עוֹד לֹא־נִתַּן יוֹחָנָן אֶל־בֵּית הַסֹּהַר | 24 Ще бо Йоана не посаджено у в’язницю. |
| 25 וַיְהִי־רִיב בֵּין תַּלְמִידֵי יוֹחָנָן וּבֵין הַיְּהוּדִים עַל־דְּבַר הַטָּהֳרָה | 25 Отож знялася суперечка між Йоановими учнями та одним юдеєм — про очищення. |
| 26 וַיָּבֹאוּ אֶל־יוֹחָנָן וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו רַבִּי הָאִישׁ אֲשֶׁר הָיָה עִמְּךָ בְּעֵבֶר הַיַּרְדֵּן וַאֲשֶׁר הַעִידֹתָ עָלָיו הִנּוֹ טֹבֵל וְכֻלָּם בָּאִים אֵלָיו | 26 Прийшли вони до Йоана та й кажуть йому: «Учителю, отой, що був із тобою по той бік Йордану й що про нього свідчив ти, — он він христить, та й усі до нього йдуть.» |
| 27 וַיַּעַן יוֹחָנָן לֹא־יוּכַל אִישׁ לָקַחַת דָּבָר בִּלְתִּי אִם־נִתַּן־לוֹ מִן־הַשָּׁמָיִם | 27 Йоан же у відповідь промовив: «Не може людина щось приймати, коли не дано воно їй із неба. |
| 28 וְאַתֶּם עֵדַי כִּי אָמַרְתִּי אָנֹכִי אֵינֶנִּי הַמָּשִׁיחַ רַק־שָׁלוּחַ אֲנִי לְפָנָיו | 28 Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього. |
| 29 אֲשֶׁר־לוֹ הַכַּלָּה הוּא הֶחָתָן וְרֵעַ הֶחָתָן הָעֹמֵד וְשֹׁמֵעַ אֹתוֹ שָׂמוֹחַ יִשְׂמַח לְקוֹל הֶחָתָן הִנֵּה שִׂמְחָתִי זֹאת עַתָּה שְׁלֵמָה | 29 У кого молода, той і молодий. Дружба ж молодого, що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє. Отака й моя радість, що оце сповнилося! |
| 30 הוּא יִגְדַּל הָלוֹךְ וְגָדֵל וַאֲנִי אֶחְסַר הָלוֹךְ וְחָסוֹר | 30 Йому треба рости, мені ж маліти. |
| 31 הַבָּא מִמַּעַל נַעֲלֶה עַל־כֹּל וַאֲשֶׁר מֵאֶרֶץ מֵאֶרֶץ הוּא וּמֵאֶרֶץ יְדַבֵּר הַבָּא מִשָּׁמַיִם נַעֲלֶה עַל־כֹּל | 31 Хто з висоти приходить, той — над усіма. Хто з землі, той земний, той і говорить по-земному. А хто з неба приходить — над усіма той. |
| 32 וְאֵת אֲשֶׁר רָאָה וְשָׁמַע אֶת־זֹאת יָעִיד וְאֵין מְקַבֵּל עֵדוּתוֹ | 32 Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не бере до уваги. |
| 33 וַאֲשֶׁר קִבֵּל עֵדוּתוֹ חָתוֹם חָתַם כִּי הָאֱלֹהִים אֱמֶת | 33 Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий. |
| 34 כִּי אֶת־אֲשֶׁר שְׁלָחוֹ אֱלֹהִים דִּבְרֵי אֱלֹהִים יְדַבֵּר כִּי־לֹא בַמִּדָּה נֹתֵן אֱלֹהִים אֶת־הָרוּחַ | 34 Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа. |
| 35 הָאָב אֹהֵב אֶת־בְּנוֹ וְאֶת־כֹּל נָתַן בְּיָדוֹ | 35 Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук. |
| 36 כָּל־הַמַּאֲמִין בַּבֵּן יֶשׁ־לוֹ חַיֵּי עוֹלָמִים וַאֲשֶׁר לֹא יַאֲמִין בַּבֵּן לֹא יִרְאֶה חַיִּים כִּי אִם־חֲרוֹן אֱלֹהִים יִשְׁכֹּן עָלָיו | 36 Хто вірує в Сина — живе, життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, — гнів же Божий над таким перебуває.» |
