Job 35

KING JAMES BIBLE	Біблія
1 Elihu spake moreover, and said,	1 Елігу почав говорити далі й мовив:
2 Thinkest thou this to be right, that thou saidst, My righteousness is more than God's?	2 «Невже оце тобі здається справедливим, | а ще й казав ти: , ,Я праведний перед Богом.
3 For thou saidst, What advantage will it be unto thee? and, What profit shall I have, if I be cleansed from my sin?	3 Коли ж казатимеш: «Що тобі до того, | і що я чиню тобі, коли грішу? —
4 I will answer thee, and thy companions with thee.	4 то я дам відповідь тобі | і друзям твоїм з тобою.
5 Look unto the heavens, and see; and behold the clouds which are higher than thou.	5 Глянь лиш на небо й подивися! | Зирни на хмари, вони вищі від тебе!
6 If thou sinnest, what doest thou against him? or if thy transgressions be multiplied, what doest thou unto him?	6 Коли грішиш, то що йому заподієш? | Коли провин твоїх багато, що йому скоїш?
7 If thou be righteous, what givest thou him? or what receiveth he of thine hand?	7 Коли ти праведний, то що даєш йому? | Або що він бере з руки у тебе?
8 Thy wickedness may hurt a man as thou art; and thy righteousness may profit the son of man.	8 Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти, | а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна.
9 By reason of the multitude of oppressions they make the oppressed to cry: they cry out by reason of the arm of the mighty.	9 Від превеликого утиску кричать люди | і лементують від насильства можних.
10 But none saith, Where is God my maker, who giveth songs in the night;	10 Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель, | що вночі дає пісні?
11 Who teacheth us more than the beasts of the earth, and maketh us wiser than the fowls of heaven?	11 Він більш нас, ніж звірів земних, навчає, | і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює.
12 There they cry, but none giveth answer, because of the pride of evil men.	12 Хоч і кричать там, він не відповідає | з-за гордині злочинців.
13 Surely God will not hear vanity, neither will the Almighty regard it.	13 До справжньої бо марноти Бог не прислухається, | Всесильний на те не зважає.
14 Although thou sayest thou shalt not see him, yet judgment is before him; therefore trust thou in him.	14 Тим менше, коли ото ти кажеш, | що ти його не сприймаєш! | Суд готовий перед його обличчям, | він жде й на тебе!
15 But now, because it is not so, he hath visited in his anger; yet he knoweth it not in great extremity:	15 От і тепер, коли гнів його не став карою, | і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, —
16 Therefore doth Job open his mouth in vain; he multiplieth words without knowledge.	16 то всетаки Іов даремно уста розтуляє | і в невіданні слова множить.“